Перейти до вмісту

Чорні троянди

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Чорні бутони та червоні, майже чорні, троянди.
З публікації Rauf Maltaş, АА, травень 2017

Чорні троянди Халфеті (дослівно тур. Halfeti’nin karagül чи просто karagül[1][2]) — троянди, квіти яких набувають майже чорного кольору за рахунок природних умов вирощування в турецькому селищі Халфеті, що стоїть на березі Євфрату, а після затоплення селища — за рахунок відтворення цих умов у теплицях[2][3][4]. Чорні троянди — неймовірно рідкісні[3]. Це ендемічна рослина, яка зростає лише в Халфеті в Туреччині[5].

Халфеті відоме своїми чорними трояндами, які насправді дуже темного червоного кольору та зростають лише в певній частині світу[3][6]. За результатами дослідження 2019 року, 6 % туристів до району Халфеті приїждають, щоб побачити чорні троянди Халфеті[7]. Троянди приваблюють місцевих й іноземних туристів унікальним кольором і запахом[2].

Чутки про неймовірний колір троянд з Халфеті почали поширюватися в засобах масової інформації щонайменше з 2013 року[8]. Зокрема, повідомляли, що троянди нібито виглядають так, наче їх умисно забарвили чорною матовою фарбою[3]. Тривали суперечки, чи може природно існувати троянда такого чорнильного відтінку[9]. У 2016 році фактчекінговий сайт Snopes[en] провів власне дослідження та не знайшов жодних підтверджень, що троянди чорного кольору природно зростають у Туреччині чи деінде у світі, а розглянуті ними фотографії та відео троянд у новинах — відредаговані цифровими методами або зображують фарбовані троянди[8]. Дійсно, у пелюстках повністю розквітлих троянд проступає багатший винний червоний колір[9]. Натомість бутони чорні[9].

Троянди Халфеті не є окремим видом чи сортом, виведеним в результаті численних експериментів, — це цілком звичайні темно-червоні, майже бордові троянди, секрет яких криється тільки в особливих умовах вирощування. Унікальний колір і характериний запах чорним трояндам дає ґрунт[9]. Ґрунти в старому Халфеті отримують воду з Єфрату та мають особливий рівень кислотності pH[10]. Місцеві ґрунти, підмиваються ґрунтовими водами з надзвичайно високим рівнем кислотності pH[джерело?]. Але рівень кислотності не постійний[джерело?]: він починає рости на весні, накопичується до середини літа, а потім починає спадати[джерело?]. Тому троянди, коли розпускаються навесні, мають звичайний червоний колір[3]. І тільки квіти, що розпустилися влітку встигають насититися кислотним ґрунтом і будуть забарвлені в чорний колір[3][10].

Внаслідок будівництва греблі Биреджик на річці Євфрат старе поселення Халфеті опинилося під водою в 2000 році, внаслідок чого вирощування чорних троянд у Халфеті припинилося та через порушення екологічного балансу вони перебувають під загрозою зникнення[2][3][9][10]. Село перенесли на інше місце, на відстані десяти кілометрів, але там чорні троянди прижилися погано[3][10]. Троянди вдалося розводити в теплицях ближче до початкового місця розташування[10]. Було заплановано розведення чорних троянд[11]. Після 2013 року для заохочення їх розведення проводили навчання та побудували теплиці в придатних місцях у рамках фестивалю місцевої чорної троянди[11]. У 2017 році чорні троянди планували вирощувати в теплицях, в яких процеси притінення, удобрення, провітрювання, зрошування, опалення, охолодження та зволоження забезпечують комп'ютери[2].

Ароматні троянди ростуть на кущі 1—1,5 м, який квітне навесні та влітку[6]. Квіти мають 6—7 см у діаметрі[6]. Чорні троянди збирають тисячами наприкінці весни та на початку осені й висушують, щоб використати для подарунків, чаю, лукуму та парфумів[9]. Їх використовують для виробництва мила та кремів[12]. Чорні троянди дуже[скільки?] дорогі[джерело?].

Місцеві жителі вважають, що ці троянди є символами як таємниці, надії та пристрасті, так і вісниками смерті й поганих звісток[3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Dünyada sadece Halfeti'de yetişiyor: Karagül // Sözcü Gazetesi[tr]. — 2018. — 11/11.(тур.)
  2. а б в г д Halfeti's black rose to grow in greenhouse // Hürriyet Daily News. — 2017. — March 03.(англ.) — Переглянуто: 27 лютого 2021.
  3. а б в г д е ж и к Чорні троянди Halfeti вирощують в єдиному селі у світі / Durnov.ru // Gazeta.ua. — 2013. — 20 грудня. — Переглянуто: 29 січня 2016.
  4. Черные розы — миф или реальность? / LadySunrise // Цветочкина поляна. — 2014. — 18 февраля.(рос.) — Переглянуто: 29 січня 2016.[неавторитетне джерело]
  5. Gülbandilar, G. «They Know Very Well What They Are Doing, But Still, They Are Doing It» Turkish Cittaslow Towns of Gökçeada and Halfeti: Master Thesis in Environmental Studies and Sustainability Science, No 2015:029. — Lund, 2015. — P. 18.(англ.)
  6. а б в The Black Rose of Halfeti // A Guide to Southeastern Anatolia. — Southeastern Anatolia Promotion Project, [2007]. — P. 272.(англ.)
  7. Geographical Analysis of Cultural and Eco-tourism Potential in Cittaslow Halfeti (Şanlıurfa-Turkey) / Dr. Salman ÖZÜPEKÇE // International Journal of Humanities and Social Science Invention (IJHSSI). — 2019. — Volume 8, Issue 05, Ser. I, May. — P. 56. — ISSN: 2319-7722.(англ.)
  8. а б ‘Rare Black Rose’ Only Grows in a Village in Turkey / Dan Evon // Snopes.com. — 2016. — 27 May.(англ.) — Переглянуто: 27 лютого 2021.
  9. а б в г д е Harvest begins for rare 'black roses' of Halfeti, pearl of the Euphrates / Daily Sabah with Anadolu Agency // Daily Sabah[en]. — Istanbul : 2020. — May 21.(англ.)
  10. а б в г д The black rose of Halfeti / Jane Louise Kandur // Daily Sabah. — Istanbul : 2015. — July 24.(англ.)
  11. а б Effects of Cittaslow Movement on Conservation of Cultural Heritage: Case of Seferihisar & Halfeti, Turkey / Müjgan Karatosun, Deniz Çakar // Civil Engineering and Architecture. — Horizon Research Publishing (HRPUB), 2017. — Vol. 5(3). — P. 80.(англ.)
  12. Geographical Analysis of Cultural and Eco-tourism Potential in Cittaslow Halfeti (Şanlıurfa-Turkey) / Dr. Salman ÖZÜPEKÇE // International Journal of Humanities and Social Science Invention (IJHSSI). — 2019. — Volume 8, Issue 05, Ser. I, May. — P. 57. — ISSN: 2319-7722.(англ.) з посиланням на Dünyada sadece Halfeti'de yetişiyor: Karagül // Sözcü Gazetesi[tr]. — 2018. — 11/11.(тур.)

Література

[ред. | ред. код]