Чортківський округ (Королівство Галичини та Володимирії)
| Чортківський округ | |
|---|---|
|
Чортківський циркул | |
|
| |
| Округ | |
| 'Адміністративний центр' | Чортків |
| Країна |  Австрійська імперія
|
| Коронна земля | .svg){kind=small} Королівство Галичини та Володимирії
|
| Населення | |
| - повне | 280724 (1866)[1] |
| Площа | |
| - повна | 3 745,45[2] км² |
| Дата заснування | 1782 |
| Дата ліквідації | 1867 |
Чортківський округ — адміністративна одиниця Королівства Галичини та Володимирії у складі монархії Габсбургів, Австрійської імперії у 1782—1867 роках.
Історія[ред. | ред. код]
Чортківський округ існував від 1782 року, коли було встановлено поділ провінції на округи (циркули), і до 1867 року, коли було скасовано округи і створено залишено лише повітовий адміністративний поділ (повіти виділені у складі округів у 1854 році). За умовами Шенбруннського миру в період з 1809 до 1815 років Чортківський округ входив до складу Тернопільського краю Російської імперії. Округ повернений Австрії на Віденському конгресі, коли були відновлені кордони.
Географія[ред. | ред. код]
Чортківський округ знаходився між Тернопільським, Бережанським та Коломийським округами. Зі сходу межував з українськими землями, окупованими Російською імперією.
Найбільші річки: Збруч, Серет, Гнізна, Стрипа, Гнила.
У Чортківському окрузі було 3 міста, 19 містечок та 242 села[3].
Найбільші міста: Чортків, Язлівець, Заліщики.
Містечка: Борщів, Буданів, Хоростків, Городок, Гусятин, Ягільниця, Озеряни, Копичинці, Королівка, Кривче, Кудринці, Мельниця (Подільська), Пробіжна, Скала, Сухостав, Тлусте, Улашківці, Устя-Біскупське, Устечко.
Повіти[ред. | ред. код]
До 1867 року було 9 повітів[4]:
- Борщівський
- Буданівський
- Гусятинський
- Заліщицький
- Копичинецький
- Мельницький
- Тлустенський
- Чортківський
- Язлівецький
Після адміністративної реформи (скасування округів) кількість повітів було скорочено.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Handbuch des Statthalterei Gebietes in GALIZIEN für das Jahr 1866. Lemberg. Aus der K.k. Galiz. Aerarial-Staats-Druckerei. S. 11 (загальна кількість населення — місцеве разом з іноземцями)
- ↑ Hipolit Stupnicki. Galicya pod wzgledem topograficzno-geograficzno-historycznym, skreslona przez Hipolita Stupnickiego: Z mapą. Madfes i Bodek, 1869. — S. 89 (переведено з вказаної у джерелі площі (68) у квадратних милях географічних милях (1 гео. миля=7421,6 м)
- ↑ Hipolit Stupnicki. Galicya pod wzgledem topograficzno-geograficzno-historycznym, skreslona przez Hipolita Stupnickiego: Z mapą. Madfes i Bodek, 1869. — S. 89
- ↑ Hipolit Stupnicki. Geograficzno-statystyczny opis królestwa Galicyi i Lodomeryi. Drukiem Kornela Pillera, 1864. — S. 117.
Джерела[ред. | ред. код]
- Настасяк І. Організація управління Галичиною і Буковиною у складі Австрії (1772—1848). — К.: Атіка, 2006. — 160 с. — ISBN 966-3261-191-9.
- Stupnicki H. Galicya pod wzgledem topograficzno-geograficzno-historycznym, skreslona przez Hipolita Stupnickiego: Z mapą. — Lwów : Madfes i Bodek, 1869. — S. 89—90. (пол.)
- Stupnicki H. Geograficzno-statystyczny opis królestwa Galicyi i Lodomeryi. Drukiem Kornela Pillera, 1864. — 130 s. (пол.)