Чортів гриб
| ?Чортів гриб | |
|---|---|
 Чортів гриб (Rubroboletus satanas) | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Гриби (Fungi) |
| Підцарство: | Вищі гриби (Dikarya) |
| Відділ: | Базидіомікотові гриби (Basidiomycota) |
| Клас: | Агарикоміцети (Agaricomycetes) |
| Порядок: | Болетальні (Boletales) |
| Родина: | Болетові (Boletaceae) |
| Рід: | Руброболет (Rubroboletus) Kuan Zhao & Zhu L. Yang, 2014 |
| Вид: | Rubroboletus satanas |
| Біноміальна назва | |
| Rubroboletus satanas (Lenz) Kuan Zhao & Zhu L. Yang, 2014 | |
| Синоніми | |
| |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Category:Rubroboletus satanas |
 Віківиди: | Rubroboletus satanas |
 NCBI: | 5370 |
| MB: | 809241 |
| IF: | 809241 |
Чо́ртів гриб, або сатани́нський гриб, борови́к сатани́нський, борови́к дия́вола, рига́ч, синю́к отру́йний[1] (Rubroboletus satanas, синонім — Boletus satanas)[2] — вид базидіоміцетових грибів родини Болетові (Boletaceae). Вид описав у 1831 році німецький ботанік і міколог Гаральд Отмар Ленц (нім. Harald Othmar Lenz) під назвою Boletus satanas. Внесено до четвертого видання Червоної книги України.
Морфологічна характеристика
[ред. | ред. код]
Шапинка гриба діаметром 5–20 (іноді до 30) см, спочатку напівкуляста або напівсферична, згодом опукло-розпростерта, подушкоподібна, у зрілому віці майже плоска, іноді з хвилястим краєм. Поверхня суха, гладенька, спочатку тонкоповстиста, пізніше гола. Забарвлення білувате, сірувате, брудно-сіре або оливково-сіре, нерідко з жовтуватими, зеленуватими чи рожевуватими відтінками.[3][1][4]
Гіменофор трубчастий, прирослий. Трубочки спочатку лимонно-жовті, з віком стають оранжевими, а потім червоними або оливково-червоними. Пори дрібні, округлі, при натисканні або пошкодженні швидко синіють, іноді із синьо-зеленим відтінком.[3][1][4]
Ніжка 4–15 (іноді до 18) см заввишки та 3–10 см завтовшки, масивна, бульбоподібна, булавоподібна або ріпчастоподібна, у нижній частині сильно потовщена. У верхній частині жовтувата, нижче — оранжево- або карміново-червона, вкрита добре помітною темно-червоною сіткою.[3][1][4]
М'якуш щільний і м'ясистий, білуватий, кремовий або блідо-жовтий. На зрізі повільно синіє, іноді згодом набуває червонуватого або бурого відтінку. У молодих плодових тіл запах слабкий, грибний або горіховий, у старих — різкий і неприємний.[3][1][4]
Споровий порошок оливково-бурий. Спори гладенькі, веретеноподібні або еліпсоїдно-веретеноподібні, розміром 11–15 × 5–7 мкм.[3][1][4]
Характерними діагностичними ознаками виду є великі плодові тіла зі світлою шапкою, яскраво-червоний трубчастий гіменофор, масивна бульбоподібна ніжка з темно-червоною сіткою та посиніння м'якуша при пошкодженні.[5][4]
Чортів гриб — теплолюбний вид, поширений переважно в Південній та Центральній Європі, на Кавказі та в деяких регіонах Малої Азії. У північніших районах трапляється рідко. В Україні є рідкісним видом, поширеним переважно в лісостеповій зоні.[1][4]
Росте у теплих світлих листяних лісах, утворюючи ектомікоризу переважно з дубом, буком, грабом, ліщиною, липою та каштаном. Віддає перевагу вапняковим та іншим карбонатним ґрунтам, узліссям, лісовим галявинам і краям лісових доріг. Зустрічається поодиноко або невеликими групами. Плодові тіла утворюються переважно з червня до вересня.[3][1][4]
Чортів гриб належить до групи червонопористих болетів, серед яких є як їстівні, так і отруйні види.
Найчастіше його плутають із дубовиком звичайним (Suillellus luridus) та боровиком зернистоногим (Neoboletus luridiformis), які відрізняються темнішою шапкою. Від боровика укоріненого (Caloboletus radicans) чортів гриб відрізняється червоними порами та червонуватою сіткою на ніжці.[1][4]
До близьких видів також належать боровик рожевошкірий (Rubroboletus rhodoxanthus) та боровик ле Ґаль (Rubroboletus legaliae), які, як і чортів гриб, вважаються отруйними.[1][4]
Токсичність та їстівність
[ред. | ред. код]Чортів гриб є отруйним. Вживання сирих або недостатньо термічно оброблених плодових тіл може спричинити тяжке шлунково-кишкове отруєння. Основна токсична дія пов'язана з подразненням травного тракту.[1][4]
У плодових тілах виявлено кілька токсичних сполук, зокрема болесатин — токсичний глікопротеїн, який пригнічує синтез білків у клітинах, а також невелику кількість мускарину.[1][4]
Основними симптомами отруєння є нудота, багаторазове блювання, сильний біль у животі, діарея, загальна слабкість, запаморочення та головний біль. У тяжких випадках можливі зневоднення організму, зниження артеріального тиску та потреба в стаціонарному лікуванні.[1][4]
У деяких країнах чортів гриб іноді розглядають як умовно їстівний після тривалої термічної обробки, однак сучасні мікологи й токсикологи не рекомендують вживати його в їжу через ризик отруєння.[1][4]
Вид описав Гаральд Отмар Ленц у 1831 році під назвою Boletus satanas. Тривалий час його відносили до роду Boletus.[6] У 2014 році на підставі молекулярно-філогенетичних і морфологічних досліджень вид перенесли до новоствореного роду Rubroboletus, який об'єднав групу споріднених червонопористих болетів.[2][7][8]
- 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 Чортів гриб (Rubroboletus satanas). Все про ліси України. Архів оригіналу за 6 серпня 2026.
- 1 2 Rubroboletus satanas (Lenz) Kuan Zhao & Zhu L. Yang. Index Fungorum (англ.). Архів оригіналу за 6 серпня 2026.
- 1 2 3 4 5 6 Rubroboletus satanas. Світ грибів України. Архів оригіналу за 14 травня 2026.
- 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 Боровик диявола: який отруйний «двійник» маскується під білий гриб (фото). Конкурент. 3 червня 2026. Архів оригіналу за 6 серпня 2026.
- ↑ Сатанинський гриб. Архів оригіналу за 15 листопада 2022. Процитовано 15 листопада 2022. [Архівовано 2022-11-15 у Wayback Machine.]
- ↑ Boletus satanas. www.mycobank.org. Архів оригіналу за 3 червня 2016. Процитовано 2016–05–13T12:40:28+00:00.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання) - ↑ Zhao, Kun; Wu, Gang; Yang, Zhu L. (2014). A new genus, Rubroboletus, to accommodate Boletus sinicus and its allies. Phytotaxa (англ.). 188 (2): 61—77. doi:10.11646/phytotaxa.188.2.1. Архів оригіналу за 6 серпня 2026.
- ↑ Rubroboletus satanas. NCBI Taxonomy Browser (англ.). Архів оригіналу за 6 серпня 2026.
- Boletus satanas // Mycobank.org, — CBS-KNAW Fungal Biodiversity Center Utrecht, 2016. — URL [Архівовано 3 червня 2016 у Wayback Machine.]
- Зерова М. Я., Єлін Ю. Я., Козьяков С. М. Гриби: їстівні, умовно їстівні, неїстівні, отруйні. — Київ : Урожай, 1979. — С. 180–181.
 |
Це незавершена стаття з мікології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
