Чотирбоки
| село Чотирбоки | |
|---|---|
| Країна | |
| Область | Хмельницька область |
| Район/міськрада | Шепетівський район |
| Громада | Ленковецька сільська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1480 |
| Населення | 1435 |
| Площа | 0,209 км² |
| Густота населення | 6866,03 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 30442 |
| Телефонний код | +380 3840 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°01′46″ пн. ш. 27°01′40″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
275 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | Хмельницька обл., Шепетівський р-н, с. Ленківці, вул. Коськовецька, 55 |
| Карта | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Чоти́рбоки — село в Україні, в Ленковецькій сільській територіальній громаді Шепетівського району Хмельницької області. Населення становить 1435 осіб (станом на 2001 рік).
Географія[ред. | ред. код]
В центрі села є ставок, через який протікає річка Безіменна, яка між Вишневим і Коськівим впадає у річку Хомору, ліву притоку Случі.
Історія[ред. | ред. код]
| Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. |
Родючий чорнозем та багата рослинність з давніх-давен приваблювали людей, які тут селилися. Історичною датою утворення села вважається 1480-й рік. Назва села пішла від того, що спочатку були заселені чотири береги двох річечок, які перетинають одна одну.
З історичних документів, що зберігаються у Острозькому та Житомирському музеях, видно, що в далекому минулому Чотирбоки були повністю спалені татаро-монгольськими ордами, від чого жителі змушені були переселитись за два кілометри на захід від попереднього місця проживання. Про це згадується в актах князя Сангушки Яна від 1591 року.
Жителі села брали участь у селянсько-козацькому повстанні 1594—1596 рр. під керівництвом Северина Наливайка.
До 1861 року жителі Чотирбок були кріпаками графа Потоцького, який, за даними статистики 1905 року, мав 1007 гектарів землі. В селі Чотирбоки з 1100 гектарів Потоцькому належало 300 гектарів, попові 60 гектарів, 226 гектарів – одноосібникам, а решта - селянам, частина з яких мала 1-1,5 гектарів на двір, а частина була зовсім безземельною. Всі вони працювали на поміщика, церкву, попа. Хати, яких було 218 були маленькі, криті соломою і всі, без винятку, на земляній долівці. Одяг носили з домотканого полотна та сукна. Взуття виготовляли сільські кустарі, і то не всі його мали. Значна частина селян ходила в личаках. Ні в жодній хаті не було ліжка, шафи, крісла.
У 1906 році село Сульжинської волості Ізяславського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 16 верст, від волості 5. Дворів 251, мешканців 1330[1].
У червні 1907 року в чотирбоківському маєтку графа Потоцького відбувся страйк сільськогосподарських робітників.
1914 року в селі була відкрита одноіменна залізнична станція Чотирбоки.
Відомі люди[ред. | ред. код]
Село Чотирбоки — батьківщина олімпійської чемпіонки з фехтування на шаблях Галини Пундик.
Галерея[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. Архів оригіналу за 14 грудня 2017. Процитовано 3 лютого 2020.
Посилання[ред. | ред. код]
- Погода в селі Чотирбоки [Архівовано 9 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Czetyrboki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 376. (пол.)
| |||||||||||||||||||||||
