Чотири любові

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«»
Автор Клайв Стейплз Льюїс
Мова англійська
Видавництво Джеффрі Блесd

Чотири любові (англ. The Four Loves) — книга К. С. Льюїса 1960 року, яка досліджує природу любові з християнської та філософської точки зору за допомогою мисленнєвих експериментів.[1] В основу книги покладено цикл радіопередач 1958 року, які на той час були розкритиковані в США за відвертість у питаннях сексу.[2]

Любов-дарована/дару[ред. | ред. код]

Відштовхуючись від слів святого Іоанна «Бог є любов», Льюїс спочатку думав протиставити «любов-даровану» (наприклад: любов дитини до матері) і «любов-дару» (любов Бога до людства), де друга є протиставленням першій.[3] Однак згодом він зрозумів, що природа навіть цих основних категорій любові складніша, ніж здавалося на перший погляд: потреба дитини в батьківській опіці є потребою, а не егоїстичним бажанням; і навпаки, наприклад батьківська, «любов-дарована» у надмірній формі може стати збоченням, а не даром.[4]

Задоволення[ред. | ред. код]

Льюїс продовжує своє дослідження, вивчаючи природу задоволення, розрізняючи задоволення потреби (наприклад: вода для спраглих) і задоволення вдячності, наприклад, любов до природи.[5] З останнього він розвинув те, що він назвав "третім елементом любові... Любов вдячності",[6] - нарівні з «любов'ю-дару» і «любов'ю-дарованою».

Протягом решти книги Льюїс продовжує протиставляти цю потрійну якісну відмінність чотирьом широким типам любові, зазначеним у її назві.[7]

У решті чотирьох розділах Льюїс розглядає любов за чотирма категоріями («найвища не існує без найнижчої»), частково ґрунтуючись на чотирьох грецьких словах, що означають любов[en]: прихильність, дружба, ерос і милосердя. Льюїс стверджує, що так само, як Люцифер (колишній архангел) спотворив себе гординею і впав у розпусту, так само і любов, яку прийнято вважати першопочуттям, може зіпсуватися, та вважатись не тим, чим вона є насправаді, а мати чужі їй, збочені, властивості.

Художнє трактування такого кохання є головною темою роману Льюїса Доки у нас не з'являться обличчя[en].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Rogers, Carl (1984). Becoming Partners. с. 238.
  2. Hooper, Walter (1996). C. S. Lewis: A Companion & Guide. с. 779, 88—90.
  3. Lewis, pp. 9–12
  4. Hooper, pp. 368–370
  5. Lewis, pp. 20, 27
  6. Lewis p. 26
  7. MacSwain, R., ред. (2010). The Cambridge Companion to C. S. Lewis. с. 147—148.