Чотири мушкетери

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чотири мушкетери: Жак Бруньйон і Анрі Коше у парі, 1930 рік (зверху), Жан Боротра, 1931 рік (знизу зліва), Рене Лакост, 1929 рік (знизу справа).

Чотири мушкетери (фр. Les Quatre Mousquetaires) — названі на честь популярного фільму за мотивами класичного роману Александра Дюма,[1] французькі тенісисти, які домінували у світовому тенісі у другій половині 1920-х років і на початку 1930-х, вигравши 20 Турнірів Grand Slam в індивідуальному і 23 - у парному розрядах.[2] Крім того, завдяки їм збірна Франції виграла 6 підряд розіграшів Кубку Девіса у 1927-1932 роках, коли цей турнір був таким же престижним, яким зараз є Чемпіонат світу з футболу. У рік створення кубка Ролан Гаррос його було названо Кубок мушкетерів на честь квартету.[1]

Склад[ред. | ред. код]

Виступи[ред. | ред. код]

Бруньйон був фахівцем у парній грі, у той час як Боротра, Коше і Лакост спеціалізувалися на індивідуальній грі. Між собою вони розіграли 3 United States Championships, 6 підряд Вімблдонських турнірів у 1924-1929 роках, і 10 титулів за 11 років на Ролан Гаррос у 1922-1932 роках. Єдиним гравцем, хто міг боротися із ними на рівних, був великий американець Білл Тілден (який у 1920-1926 був найкращим гравцем світу, поки Лакост не перейняв у нього це звання). Мушкетери остаточно здали позиції з приходом нового покоління тенісистів: Еллсворт Вайнс, Фред Перрі, Джек Кроуфорд, і Дон Бадж.

Спадок[ред. | ред. код]

Четверо тенісистів були національними іконами у Франції усе своє життя, навіть після відходу зі спорту. Кожен з них прожив щонайменше 83 роки, і в 1976 році усіх їх було включено до Міжнародної зали тенісної слави.

Новими мушкетерами,[2] (Nouveaux Mousquetaires або néo-Mousquetaires) журнал L'Équipe назвав чотирьох найкращих французьких тенісистів сьогодення: Жиля Симона, Рішара Гаске, Жо-Вілфріда Тсонга і Гаеля Монфіса.[3] У 2008 році Франція вперше з часу впровадження автоматизованого рейтингу мала серед топ-20 гравців світу чотирьох своїх представників. У цьому ж складі вони були в топ-20 в середині 2011 року.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Chris Bowers, "The New Musketeers" [Архівовано 6 жовтня 2012 у Wayback Machine.], Davis Cup News, February 27, 2009
  2. а б "French foursome remains fearsome" [Архівовано 26 жовтня 2012 у Wayback Machine.], ESPN.com, January 22, 2009
  3. "Les copains se prennent au jeu" [Архівовано 10 квітня 2020 у Wayback Machine.], L'Équipe, October 28, 2008