Чотири пори людського життя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чотири пори людського життя
Валантен де Булонь
італ. Le quattro età dell'uomo
Творець: Валантен де Булонь
Час створення: 1626
Висота: 96 см
Ширина: 134 см
Матеріал: олія на полотні
Зберігається: Англія, Лондон
Музей: Національна галерея

Чотири пори людського життя (італ. Le quattro età dell'uomo) - картина пензля італійського художника Валантена де Булонь, француза за походженням, зберігається в Національній галереї міста Лондон.

Опис полотна[ред. | ред. код]

Сюжет «Чотири пори людського життя» відомий в живопису Італії з доби відродження. Є подібна ж картина й у венеційського художника Тиціана.

До сюжету в пізній період творчості звернувся і Валантен де Булонь. Біля столу згуртувалось чотири постаті. Всі чоловіки, намальовані після спостережень за реальними людьми, майже груповий портрет. Але вони — ще й уособлення різних пір людського життя : дитинство — маля з іграшкою, молодість — парубок з лютнею, лицар з книгою — зрілість, сивий з келихом вина — старість, адже за італійським прислів'ям «вино — молоко для старих ». Бо вино — трохи бадьорить і надає старим сил.

Сутінкове освітлення і відокремленість персонажів один від одного надають картині філософського забарвлення скороминущості життя, швидкоплинності часу, який нікого не чекає. В полотні художника бринить сумна мелодія, як натяк на біблійну тезу «Марнота- марнот»…

Джерела[ред. | ред. код]

  • Francesco Valcanover, L'opera completa di Tiziano, Rizzoli, Milano 1969.
  • Stefano Zuffi, Tiziano, Mondadori Arte, Milano 2008. ISBN 978-88-370-6436-5
  • C. Pietrangeli, Watykan. Arcydzieła malarstwa, Warszawa: Arkady, 2000, ISBN 83-213-3979-4.
  • Cuzin, J.P., Valentin de Boulogne 1988
  • Ivanoff N, Valentin de Boulogne 1966
  • Mojana M, Valentin de Boulogne, Eikonos ed.,1989
  • Zuffi S, La pittura barocca: due secoli di meraviglie alle soglie della pittura moderna, Electa ed., Milano 1999 p. 224 — 226
  • Каталог выставки в парижском Большом Дворце 1974 г., Valentin et les caravagesques français.

Див. також[ред. | ред. код]