Чотки
Чо́тки (множина від дав.-рус. чьтъка, від чьсти — «читати», «лічити», «рахувати»)[1] — шнур або стрічка, найчастіше замкнуті в кільце, на яких нав'язані вузлики або нанизані намистини (зерна), пластинки чи інші однорідні елементи. У багатьох релігіях, зокрема буддизмі, індуїзмі, ісламі та християнстві, використовуються для рахунку прочитаних молитов чи інших ритуальних дій, збереження уваги й концентрації, задавання ритму тощо.
Найдавніші з відомих чоток були створені в II тисячолітті до нашої ери в Індії.
У християнстві використання чоток відоме з II століття. На Сході, у Сирії, християни, побудували перші монастирі, почали молитися там, нанизуючи сушені зернята ягід на шнурочки. В період середньовіччя Латинська церква перейняла чотки від Східної церкви[2].
На давніх образах бачимо перших руських ченців у Києві — святих Антонія й Феодосія Печерських — з чотками в руках.
Давньоруський «Номоканон» з XI ст. приписує у 87 правилі: «Вервиця хай має 103 вузли. На всякому вузлі хай мовить чернець приписану молитву». Коли хто вступає в чернечий стан, одержує вервицю зі словами: «Брате, прийми духовний меч, слово Боже…». Отже, вервиця — це духовний меч ченця, яким він має поборювати всі спокуси. Носять їх і православні єпископи.
У XV—XVII ст. в Київській митрополії розрізняли чотки та вервицю, хоча тепер дехто змішує поняття. Чотки — це 150 (або 33) вузликів для відчитки псалтиря чи Ісусової молитви без розподілу, а вервиця — це вузлики розділені по десятках[джерело?].Тарас Шевченко, змальовуючи в поемі «Чернець», образ Семена Палія, що пішов до Межи́горського Спаса, згадує й за чотки:
|
…Перехрестився, чотки взяв… І за Україну молитись Старий чернець пошкандибав. |
|
Різновиди[ред. | ред. код]
Turmericmala
Молитовні бусини з рудракші
Молитовні Бахаї з 19 бусини
Комболої
Місбаха (тасбіх, субха)
- Християнські:
- вервиця (від церк.-слов. вервь) — православні чотки з мотузки з нав'язаними вузликами
- ліствиця або лестовка (від давньорус. лѣствица) — старообрядницькі чотки
- розарій (лат. rosarium) — католицькі чотки
- Джапа-мала (санскр. जप माला), мала (санскр. माला) — індуїстські та буддійські чотки
- Субха[en] (араб. سبحة), місбаха (араб. مسبحة), тасбіх (тесбіх, араб. تسبيح) — мусульманські чотки
- Комболої (грец. κομπολόι) — грецькі чотки, котрі не мають релігійного значення
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
- ↑ Вервиця | Уроки Біблії. bible-lessons.in.ua. Процитовано 2019-07-20.
Джерела[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чотки |
- Онацький Є. Українська мала енциклопедія: у 4 т. Т. 1. : А—І / Євген Онацький ; упоряд., наук. ред., передм. С. Білокінь. — Київ : Університетське видавництво «Пульсари», 2016. — 576 с. — Накл. 1000 прим. — ISBN 978-617-615-060-2, ISBN 978-617-615-061-1 (том 1).
Посилання[ред. | ред. код]
- Чотки // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
|
