Чубай Тарас Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тарас Чубай
Зображення
Зображення
Тарас Чубай у Львові, листопад 2011
Основна інформація
Повне ім'я Тарас Григорович Чубай
Дата народження 21 червня 1970(1970-06-21) (53 роки)
Місце народження Львів
Роки активності 1984 — сьогодні
Громадянство Україна Україна
Професія Гітарист, автор-виконавець
Освіта

Львівська музична школа ім. С.Крушельницької,

Львівська консерваторія
Інструменти Ґітара, альт, скрипка
Мова українська
Жанри Рок
Колективи Плач Єремії
Співпраця Андрій Кузьменко, Kozak System
Нагороди
Народний артист України
Заслужений артист України
Заслужений артист України
f logo (2019).svg|16x16px|class=noviewer|link=|alt=Чубай Тарас Григорович у соцмережі «Facebook»]
Q: Цитати у Вікіцитатах
CMNS: Файли у Вікісховищі

Тара́с Григо́рович Чуба́й (нар. 21 червня 1970, Львів) — український автор-виконавець, рок-музикант та композитор. Народний артист України (2017)[1]. Лідер гурту «Плач Єремії» (керівник, автор музики і текстів, вокаліст, музикант).

За роки своєї творчої діяльності написав декілька десятків пісень та видав 11 музичних альбомів. Також написав увертюру до поезо-опери «Крайслер-Імперіал» для симфонічного оркестру.

Життєпис[ред. | ред. код]

Вечір пам'яті Б.-І. Антонича. 5 лютого 1987
Тарас Чубай на концерті в Івано-Франківську, 21 травня 1997

Син поета Григорія Чубая. Своєю творчістю популяризує яскраву поезію батька, а також сучасних українських авторів.

Навчався у Львівській музичній школі ім. С.Крушельницької, закінчив Львівську консерваторію за класом альт [2].

Тарас Чубай під час виступу на Atlas Weekend 2016

19871992 — ще студентом брав участь у виступах театру-студії «Не журись!».

1990 — разом із однодумцями (передовсім бас-гітаристом Всеволодом Дячишиним) створив гурт «Плач Єремії», який за кілька років зайняв провідні позиції у хіт-парадах української музики.

У 1999 році Чубай переїздить до Києва, але продовжує співпрацювати з Плач Єремії.

Одними з київських проєктів Тараса стали альбоми записані на студії гурту Скрябін — Наше Різдво і Наші партизани. Довгий час Тарас Чубай з сім`єю мешкав в Гостомелі під Києвом де мав також свою домашню студію звукозапису.

11 вересня 2003-го у палаці «Україна» відбувся сольний концерт Тараса Чубая, де він представив свій новий альбом «Світло і сповідь». У сольній програмі Тараса Чубая взяли участь камерний оркестр «Віртуози Львова», музиканти гурту «Плач Єремії» та музична формація «Піккардійська Терція»[3].

2008 року Тарасу Чубаю надано звання «Заслужений артист України»[4].

У 2016 році виступив на найбільшому українському фестивалі Atlas Weekend [5].

24 серпня 2017 року указом президента України йому надано звання «Народний артист України».

25 лютого 2022 року втікав разом з сім`єю від окупації росіян з Гостомелю до Львова. Домашня студія звукозапису була розбита, колекція ґітар викрадена, а приміщення простріляне кулями та понищене уламками снарядів [6].

23 січня 2023 було перейменовано вулицю на честь Грицька Чубая у Львові. Ввечері Тарас Чубай разом з сестрою Соломією Чубай виступили у Львівській опері [7].

Особисте життя[ред. | ред. код]

Одружений з Ольгою Чубай (музична критикиня за освітою, закінчила Київську консерваторію, народилася в Макіївці, виросла в Донецьку[8]), батько трьох дітей[9].

Батько, Григорій Чубай, був видатним українським поетом, мистецтвознавцем. Його пам'ятають як одного із лідерів українського літературно-мистецького андеґраунду 1960-х, 70-х, та 80-х років, самотужки видав літературно-мистецький часопис Скриня (1971).

Сестра Соломія Чубай — також музикантка, вокалістка гурту «Джалапіта» та продюсерка різних літературно-музичних проєктів.

Політична позиція[ред. | ред. код]

Підтримав Петра Порошенка на виборах президента 31 березня 2019 року [10].

Гітари[ред. | ред. код]

В 90-х Тарас Чубай грав на електроґітарі Ibanez Roadstar II Series та акустичній ґітарі Yamaha.

В 2000-х роках Тарас Чубай почав грати на Fender Stratocaster і вона стала його основною ґітарою на всіх концертах. Крім того, використовував акустичні гітари Taylor і Takamine (вкрадений окупантами під час окупації Гостомеля) [6]

Відзнаки[ред. | ред. код]

Згідно з указом Президента N251/2017 від 24.08.2017 — Народний артист України.

Дискографія[ред. | ред. код]

Тарас Чубай[ред. | ред. код]

Тарас Чубай та Плач Єремії[ред. | ред. код]

Тарас Чубай & Kozak System[ред. | ред. код]

Аудіо[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Інтерв'ю[ред. | ред. код]

  • Тарас Чубай шукає памперси. Sumno.com. 14 вересня 2010. Архів оригіналу за 23 січня 2013. Процитовано 22 вересня 2011. 
  • Інтерв'ю Чубая на ТВІ. Весна 2011-го року на YouTube
  • Львів потрапив під вплив російсько-хохляцької телевізійно-радійної схеми. Zaxid.net. 2 липня 2010. Архів оригіналу за 23 січня 2013. Процитовано 2010-06-3. 

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 24 серпня 2017 року № 251/2017 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежності України»
  2. ПЛАЧ ЄРЕМІЇ. 
  3. Тарас Чубай: «Світло і сповідь». Архів оригіналу за 24 грудня 2008. Процитовано 21 вересня 2011. 
  4. Указ Президента України № 1041/2008. Архів оригіналу за 25 серпня 2017. Процитовано 2 жовтня 2016. 
  5. «Atlas Weekend -2016». Фестиваль – хоч розірвись!. 
  6. а б Тарас Чубай: "Ми втікали просто під кулями, з дітьми, батьками та домашніми тваринами". 
  7. У Львові відкрили вулицю Грицька Чубая. 
  8. Тарас Чубай & Плач Єремії з програмою "Найкраще". oblfilarmonia.com (укр.). Архів оригіналу за 29 липня 2021. Процитовано 29 липня 2021. 
  9. Пухарєв, Пилип. Тарас Чубай: Зараз українці – кошенята, яких мокають обличчям у купку лайна (українська). Архів оригіналу за 28 серпня 2019. Процитовано 23 січня 2020. 
  10. «Солідарність» (інформбюлетень) лютий 2019 р.,випуск 2, стор. 7 посередині