Чубар Влас Якович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чубар Влас Якович
Vlas Czubar.jpg
Народився 10 (22) лютого 1891(1891-02-22)
Федорівка, Олександрівський повіт, Катеринославська губернія, Flag of Russia.svg Російська імперія
Помер 26 лютого 1939(1939-02-26) (48 років)
Російська РФСР,
СРСР СРСР
розстріл
Підданство Flag of Russia.svg Російська імперія
Громадянство СРСР СРСР
Національність українець
Діяльність радянський державний і партійний діяч
Відомий 2-й голова Ради Народних Комісарів УСРР
Членство Політбюро ЦК КПРС
Центральний виконавчий комітет СРСР
Всеросійський центральний виконавчий комітет
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Термін 1923-1934
Попередник Раковський Христіан Георгійович
Наступник Любченко Панас Петрович
Партія ВКП(б)
Нагороди Орден Трудового Червоного Прапора (УСРР)

Чу́бар Вла́с Я́кович (10 [22] лютого 1891(18910222), с. Федорівка, Катеринославська губернія, Російська імперія — 26 лютого 1939, СРСР) — радянський державний і партійний діяч, довголітній голова Ради Народних Комісарів УСРР. Організатор Голодомору. Член ЦК КП(б)У в березні 1920 — травні 1937 р. Член Політичного бюро ЦК КП(б)У в листопаді 1920 — травні 1922 р. і в квітні 1923 — червні 1934 р. Кандидат у члени ЦК РКП(б) в березні — серпні 1921 р. Член ЦК ВКП(б) в серпні 1921 — листопаді 1938 р. Кандидат у члени Політичного бюро ЦК ВКП(б) в листопаді 1926 — лютому 1935 р. Член Політичного бюро ЦК ВКП(б) в лютому 1935 — червні 1938 р.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в селянській родині.

По закінченні Олександрівського механо-технічного училища (1911) працював на заводах Краматорська, Гуляйполя, Маріуполя, Москви й Петрограда.

Кар'єра[ред. | ред. код]

Брав участь у революції 1905—1907.

У 1907 вступив до партії більшовиків.

Брав активну участь у російській революції 1917: був комісаром Військово-революційного комітету Головного артилерійського управління Петрограду, того ж року став членом Президії Вищої Ради Народного Госп-ва (ВРНГ).

У 19181923 член Президії ВСНХ РСФРР, водночас з 1919 працював в Україні. 1919 — голова Організаційного бюро для відбудови промисловості України. З кінця 1920 — голова Української Ради Народного Господарства, а з грудня 1921 водночас керував роботою Центрального правління кам'яновугільної промисловості Донбасу.

З липня 1923 до квітня 1934 року — голова Ради Народних Комісарів Української СРР. На цій посаді відстоював інтереси республіки проти централістичних тенденцій Москви [джерело?], але одночасно виступав проти речників українського відродження О.Шумського і М.Хвильового. Як слухняний виконавець планів більшовицької партії, проводив в Україні авантюристичну політику «комуністичного штурму» у промисловості, Індустріальна гонка і форсування темпів індустріалізації, яку за дорученням Москви реалізовував Чубар, призвели до істотного зубожіння основної маси населення України.

У жовтні 1932 призначений відповідальним за виконання хлібозаготівель в Дніпропетровській області.

З 24 квітня 1934 по 4 липня 1938 року — заступник голови Ради Народних Комісарів СРСР. Одночасно, з 16 серпня 1937 до 19 січня 1938 року — народний комісар фінансів СРСР.

У червні-листопаді 1938 — начальник Солікамського будівництва ГУЛАГа НКВД СРСР, але до роботи не приступив, був арештований і ліквідований за невідомих обставин без формального судового процесу.

По смерті Сталіна в 1955 реабілітований.

13 січня 2010 року Апеляційний Суд міста Києва визнав Чубаря винним у організації Голодомору та постановив наступне: «Підстав для реабілітації Чубаря Власа Яковича немає».

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Попередник: Глави РНК УРСР
19231934
Наступник:
Раковський Христіан Георгійович Любченко Панас Петрович