Чубатий Микола Дмитрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мико́ла Чуба́тий
Микола Чубатий.jpg
Псевдо Nicholas (Mykola) Chubaty
Народився 11 грудня 1889(1889-12-11)
Тернопіль, нині Україна
Помер 10 липня 1975(1975-07-10) (85 років)
Петерсон, США
Громадянство Австро-Угорщина Австро-УгорщинаЗУНР ЗУНРFlag of the United States.svg США
Діяльність історик української церкви і права, педагог, публіцист
Alma mater Львівський національний університет імені Івана Франка
Конфесія греко-католик

д-р[1] Мико́ла Дмитрович Чуба́тий (11 грудня 1889, Тернопіль — 10 липня 1975, Петерсон, США) — історик української церкви і права, педагог і публіцист, дійсний член НТШ1928; засновник і перший голова Американського Відділу НТШ); український суспільний і католицький діяч.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 11 грудня 1889 року в м. Тернополі (Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина, нині Україна).

У 1909 році закінчив Тернопільську українську гімназію (VIII клас[2]), потім Львівську духовну семінарію (1913).[1] Студіював (19091918) теологію, історію і право у Львівському (1913—1914, закінчив у 1917[1]) та Віденському (1914—1916[1]) університетах, учень Михайла Грушевського та Освальда Бальцера. У 1917 році отримав ступінь доктора філософії.[1]

Брав активну участь у відновленні державності в Західній Україні як розвідник і кур'єр Центрального Військового Комітету, що готував Листопадовий чин. Був активним учасником зайняття українськими силами Львова вночі 1 листопада 1918 та роззброєння відділку жандармерії в Миклашові під Львовом. Став першим асистентом державного секретаря освіти Агенора Артимовича в уряді ЗУНР. У січні 1919 року прем'єр Сидір Голубович включив його, як знавця історії українського права, до складу делегації до Києва для проведення Злуки ЗУНР і УНР.

Перебував на посаді доцента Державного Українського університету (нині — Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка) у 1919 році. Після повернення до Львова — помічник головного редактора журналу «Нова Рада», засновник і редактор тижневика «Правда».[1] професор Львівського (таємного) Українського Університету (19201923), Греко-Католицької Богословської Семінарії, згодом Академії (19271938), УВУ та УКУ1963). З 1926 року — член Українського богословського товариства.[1]

У 1939 році емігрував до США. Засновник і перший голова американського відділу Наукового Товариства імені Шевченка. Співзасновник Українського Конгресового Комітету Америки і довголітній редактор його друкованого органу «The Ukrainan Charterly» (1944—1957).

Наукові праці[ред. | ред. код]

Головні наукові праці з історії української церкви[ред. | ред. код]

У працях з церковної історії М. Чубатий підкреслював значення християнства на українських землях перед Володимиром Великим, підтримував тмутороканську теорію походження ієрархії в Києві та доводив автономію і помісність Київської митрополії.

Праці з історії українського права, в яких Чубатий оформив схему історії українського права[ред. | ред. код]

  • Огляд історії українського права: державне право. Випуск 1 і 2. — Львів, 1921—1922.
  • Державно-правне становище українських земель Литовської держави від кінця 14 ст. (Записки НТШ, тт. 134—135 (1924) і 144—145[3] 1926)
  • Lileratur der ukrainischen Rechtsgeschichte in Jahren. (19191929).
  • Przewodnik historyczno-prawny, II — IV. (1930).

Загальні історичні праці[ред. | ред. код]

  • Княжа Русь-Україна та виникнення трьох східнослов'янських націй[4]. (Записки НТШ, т. 178 (1964).

Публіцистика[ред. | ред. код]

Публікував статті в галицьких газетах («Нова Рада», «Правда», «Діло», «Дзвони», «Мета») і американських («Свобода» — постійний співробітник у 19421954, «Америка» й ін.). М. Чубатий був співзасновником Українського Конгресового Комітету Америки і довголітнім редактором його органу «The Ukrainian Quarterly» (19441957). Як католицький діяч Чубатий був головою секції «Pro Oriente», брав участь у конгресах «Pax Romana»; був співзасновником товариства «Обнова». У 19601970-их був діячем руху за патріархат Української Католицької Церкви.

Своїми публікаціями Чубатий спричинився до поширення знання про Україну в англосаксонському світі.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж Мельничук Б., Щербак Л. Чубатий Микола Дмитрович… — С. 615.
  2. IY. Звіт дирекциї ц.к. ґімназиї Франц-Йосифа І в Тернополи за рік шкільний 1908/9. — Тернопіль : друкарня Йосифа Степка, 1909. — С. 53.
  3. Записки НТШ. Том 144—145
  4. Княжа Русь-Україна та виникнення трьох східнослов'янських націй

Джерела та література[ред. | ред. код]