Чуваська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Чуваська мова
Чăваш чĕлхи
Поширена в: Росія Росія
Регіон: Чуваська Республіка, Татарстан, Башкортостан, Самарська область, Ульяновська область, Саратовська область
Носії: ~1,3 млн.
Писемність: Кирилиця (чуваська абетка)
Класифікація: Алтайська сім'я
Тюркська
Західнотюркська група
Булгарська підгрупа
Офіційна: Чуваська Республіка
Регулює: Чуваський державний інститут гуманітарних наук[d]
Коди мови
ISO 639-1 cv
ISO 639-2 chv
ISO 639-3 chv

Чува́ська мо́ва (Чӑваш чӗлхи) є тюркською мовою, що належить до булгарської мовної підгрупи. Мова чувашів. Розділяється на дві майже ідентичних говірки. «Верхову» — «Вір'ял» (або ж «окаючу»: хола = місто) та «Низову» — «Анатрі» (або ж «укаючу»: хула = місто) Загальне число носіїв мови — близько 2.000.000 (в основному мешкають у Чувашії, Татарстані, Башкортостані, та прилеглих до цих республік областях).

Чуваська мова[1] (разом з російською) є державною мовою Чуваської Республіки. За всіма ознаками чуваська мова є однією з найдавніших тюркських мов взагалі. Для неї характерна монгольська вимова звуків «р» і «л», на відміну від загальнотюркських «з» та «ш». До особливостей також належать: тенденція до відкритого кінцевого складу, специфічне закінчення множини сем (в інших тюркських мовах лар). Довгий час в лінгвістичних колах побутувала думка, що чуваська мова взагалі не є тюркською. Проте детальне вивчення показало, що вона походить від давньо- (4-11 ст.) та старобулгарської (13-16 ст.) мов. Таким чином це єдина вціліла мова цієї підгрупи тюркської мовної групи. За деякими версіями схожою мовою розмовляли гуни.

У Волзькій Булгарії, де ця мова була найвживанішою, як графічну систему застосовували Орхонську знакову систему, згодом — арабську в'язь. Монгольська навала практично знищила всі основні надбання булгарської культури, письмо довгий час не застосовувалось. В XIX столітті завдяки великому чуваському просвітителю Яковлєву з'явилась кирилична абетка пристосована до чуваської мови.

Алфавіт[ред.ред. код]

Веніамін (Пуцек-Григорович), автор першої сучасної граматики чуваської мови

Сучасний чуваський алфавіт (розроблений в 1873 р. Яковлєвим і дещо модифікований в 1938 р.)

А Ӑ Б В Г Д Е Ё Ӗ Ж З И Й К Л М Н О П Р С Ҫ Т У Ӳ Ф Х Ц Ч Ш Щ Ъ Ы Ь Э Ю Я
а ӑ б в г д е ё ӗ ж з и й к л м н о п р с ҫ т у ӳ ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я

Приклад[ред.ред. код]

«Заповіт» Т. Г. Шевченка. Переклад П. П. Хузантая

Пехил


Эп вилсессӗн — ҫеҫенхирӗн
Варрине пытарӑр,
Чун юратнӑ Украинӑн
Тӑприпе хуплайӑр.
Тӗмескем ҫинчен ҫӗршывӑм
Курӑнса выртинччӗ,
Ватӑ Днепр ахӑрни те
Уҫҫӑн илтӗнинччӗ.


Тӑшмансен хура юнне вӑл
Украина тӑрӑх
Тинӗсех илсе тухсассӑн,
Тупӑкран эп тӑрӑп,
Сӑрчӗ, хирӗ — йӑлт хӑварӑп,
Пӗлӗтех ҫӗкленӗп
Кӗлтумашкӑн. А унччен-ха
Эп турра пӗлместӗп.



Пытарсамӑр та хускалӑр,
Сӑнчӑрсене татӑр,
Ирӗке усал тӑшманӑн
Юнӗпе шӑварӑр!
Аслӑ, ирӗклӗ те ҫӗнӗ
Килйышра — ан манӑр —
Ырӑ сӑмахпа мана та
Ӑшшӑн асӑнсамӑр.

Примітки[ред.ред. код]

  1. http://www.cv-haval.org/ru/node/54 Эктор Алос-и-Фонт. Оценка языковой политики в Чувашии

Посилання[ред.ред. код]

Мови Це незавершена стаття про мову.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.