Чугуївський район

Чугуївський район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Район на карті Харківська область
Основні дані
Країна:	Україна
Область:	Харківська область
Утворений:	19 липня 2020 року
Населення:	▼ 194 177 (1 січня 2022 року)
Площа:	4804 км²
Населені пункти та ради
Районний центр:	м. Чугуїв
Громади:	9
Мапа району
Районна влада
Вебсторінка:	Чугуївська районна рада
Адреса:	63503, Харківська обл., м. Чугуїв, вул. Старонікольська, 29
Мапа
Чугуївський район у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Чугуївський район (значення).

Ця стаття про сучасний Чугуївський район. Про колишній район див. Чугуївський район (1923—2020).

Чугуївський район — район в Україні, у північній та центральній частині Харкївської області, що був утворений 2020 року. Адміністративний центр — місто Чугуїв.

До складу району входять 9 територіальних громад.

Географія

Площа – 4 804 км². Населення – 194 177 осіб (2022)

Чугуївський район розташований у центральній частині Харківської області України, в історико-етнографічному регіоні Слобожанщини.

Печенізьке водосховище поблизу сел. Старий Салтів

Чугуївський район розташований у долині річки Сіверський Донець, що визначає його ландшафт.

Рельєф переважно рівнинний, з ярами та балками.

Територія є зоною поступового переходу від лісостепу до степу.

Через район протікає 19 річок, серед яких Сіверський Донець, Уди, Вовча, Великий Бурлук, Велика Бабка, Вільшанка Волоська Балаклійка, Гнилиця, Мжа,Середня Балаклійка, Крайня Балаклійка, Студенок, Чуговка, Пильна, Тетлега, Хотімля, Роганка, Бакланка і Таганка.

В районі також є Печенізьке водосховище, яке є важливим елементом водогосподарської системи Харківської області.

Історія

Чугуївський район утворено 19 липня 2020 року згідно із Постановою Верховної Ради України № 807-IX від 17 липня 2020 року в рамках Адміністративно-територіальної реформи в Україні. До його складу увійшли: Чугуївська, Вовчанська, Зміївська, Слобожанська міські та Малинівська, Новопокровська, Печенізька, Старосалтівська і Чкаловська селищні територіальні громади. 25 жовтня 2020 року відбулися перші вибори Чугуївської районної ради.

Раніше територія району входила до складу Чугуївського, Вовчанського, Зміївського, Печенізького районів, а також міста обласного значення Чугуєва.

25 вересня того року біля міста Чугуїв сталася авіаційна катастрофа.

Чугуїв в перші години вторгнення Росії в Україну

24 лютого 2022 року Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, що кардинально змінило життя жителів Чугуївського району.

Оскільки район розташований на північному сході Харківської області, неподалік від лінії фронту, він одразу потрапив під загрозу окупації. Протягом першої хвилі вторгнення, район став свідком активних бойових дій. Окупація та обстріли сильно вплинули на цивільне населення. Багато людей змушені були покинути свої домівки, стати вимушеними переселенцями або шукати прихисток у більш безпечних регіонах України.

Зелений коридор через Печенізьку греблю під час окупації 2022 року був важливим гуманітарним шляхом, що дозволяв забезпечити евакуацію людей та доставку гуманітарної допомоги в один з найскладніших періодів війни не тільки для жителів окупованої частини Харківської області а також жителям Луганської та Донецької областей. Хоча реалізація цих коридорів була пов'язана з численними проблемами, включаючи безпеку, вони стали важливою частиною гуманітарної допомоги для людей, що опинилися в окупації.

Чугуїв був повернутий під контроль української влади 07 березня 2022 року.

У вересні 2022 року, після успішної контрнаступальної операції Збройних сил України, більшість території Чугуївського району була звільнена від російської окупації. Після звільнення Чугуївський район почав повільно відновлюватися. Активно розпочалися роботи з відновлення інфраструктури, допомога вимушеним переселенцям і створення гуманітарних коридорів для постраждалих.

Руїни міста Вовчанськ. Літо 2024

10 травня 2024 почався новий наступ, під обстріл попала північ району та місто Вовчанськ – 34 Окремий мотопіхотний батальйон "Вовкодави" прийняв бій. За цей рік місто практично зрівняли з землею – до того складні умови міського бою перетворилися на майже неможливі, а оборону доводиться тримати в руїнах.

Адміністративно-територіальний устрій

Район з 19 липня 2020 року ділиться на 9 територіальних громад, у тому числі 4 міських, 5 селищних (у дужках — їхні адміністративні центри):

• Міські:
  • Чугуївська міська громада (місто Чугуїв),
  • Вовчанська міська громада (місто Вовчанськ),
  • Зміївська міська громада (місто Зміїв),
  • Слобожанська міська громада (місто Слобожанське)
• Селищні:
  • Малинівська селищна громада (селище Малинівка),
  • Новопокровська селищна громада (селище Новопокровка),
  • Печенізька селищна громада (селище Печеніги),
  • Старосалтівська селищна громада (селище Старий Салтів),
  • Чкаловська селищна громада (селище Пролісне).

Економіка

Економіка району є багатоаспектною і включає в себе різноманітні галузі, серед яких сільське господарство, промисловість, енергетика та ресурси для розвитку сільських територій. Громади району мають свою економічну специфіку, зокрема залежність від сільськогосподарського виробництва, тваринництва, а також різних промислових підприємств.

Після початку вторгнення 2022 року, території громад зазнали значних руйнувань, що вимагало значних зусиль для відновлення інфраструктури та економічної діяльності.

Чугуїв історично був центром важкої промисловості, зокрема, машинобудування та металообробки. Має кілька підприємств, які виробляють продукцію для машинобудівної галузі, зокрема, завод "Електромаш" (випуск обладнання для енергетичної та промислової сфери). На території міста функціонують харчові підприємства, які займаються переробкою сільськогосподарської продукції, зокрема виробництвом борошна, олії, а також молочних продуктів; підприємства, що займаються текстильною промисловістю та забезпечують місцевий ринок і частково експортують свою продукцію.

Вовчанська громада традиційно спеціалізувалася на вирощуванні зернових культур, таких як пшениця, кукурудза та соняшник. Також значну частину виробництва займали кормові культури для тваринництва, зокрема свинарства та молочного скотарства. Мала багато підприємств з переробки сільськогосподарської продукції, але після початку вторгнення 2022 року багато з них зазнали серйозних пошкоджень.

Зміївська ТЕС

Зміївська громада є важливим енергетичним центром Харківської області. Зміївська теплоелектростанція забезпечує електроенергією значну частину регіону, але була пошкоджена під час бойових дій, що призвело до зниження енергетичної стабільності. Громада активно займається вирощуванням зернових культур, таких як пшениця та кукурудза, а також розвитком молочного скотарства; функціонують підприємства легкої промисловості, зокрема швейні фабрики.

Слобожанська громада має значний потенціал у сільському господарстві. Основні культури — пшениця, соняшник, соя, а також картопля, овочі та фрукти. Розвивається також тепличне господарство та садівництво. В громаді розвивається молочне тваринництво, свинарство, а також вирощування птахів. Є можливості для розвитку лісозаготівельної та деревообробної промисловості завдяки великим лісовим масивам.

Печенізька громада має родючі землі, на яких вирощуються зернові культури, картопля, овочі, а також кормові культури для тварин. Спеціалізується на молочному скотарстві та свинарстві. Значна частина продукції йде на внутрішній ринок, а також на переробку. Вторгнення 2022 року порушило ці процеси, але потенціал для відновлення залишається. Печенізьке водосховище є важливим ресурсом для рибальства та розвитку місцевої аквакультури.

Чкаловська громада має значні площі сільськогосподарських угідь. Основні культури — пшениця, кукурудза, а також соняшник і соя. Розвивається фермерство, зокрема в молочному та м'ясному тваринництві. Є підприємства з переробки сільськогосподарської продукції, включаючи виробництво кормів для тварин.

Старосалтівська громада є однією з найбільших аграрних територій району. Основні культури — пшениця, ячмінь, кукурудза, соняшник. Розвивається картоплярство, овочівництво та садівництво, а також молочне тваринництво та свинарство. Має доступ до водних ресурсів, що дозволяє розвивати рибальство на місцевих водоймах.

Транспорт

Транспортна інфраструктура району є важливою складовою його економіки та розвитку.

Місто Чугуїв і його громади мають вигідне географічне положення, що забезпечує значні можливості для транспортного сполучення з іншими регіонами України та навіть з деякими суміжними країнами.

Станція Зміїв

Сам район, а також міста Чугуїв, Зміїв є важливим залізничним пунктом на південному заході Харківської області. Через район проходить 6 залізниць: Харків — Куп'янськ (через Чугуїв, Малинівку, Пролісне), Зміїв — Лиман (через Зміїв, Слобожанське), Залізничний обхід Харкова ( через Зміїв, Пролісне), Зміїв — Золочів (через Зміїв), Куп'янськ — Огрцеве (через Вовчанськ).

Автодороги, що проходять через район:

• Міжнародного значення

М03 в Чугуєві

М03 Київ — Харків — кпп Довжанський (через район від с. Кам'яна Яруга до с. Іванівка).

• Національного значення

Н26 яка починається у місті Чугуїв, далі пролягає через населені пункти Шевченкове, Куп'янськ, Сватове, Старобільськ, Біловодськ та закінчується у селищі Мілове Луганської області. (через район від м. Чугуїв до с. Дослідне).

• Регіонального значення

Р51 Мерефа — Павлоград (через район від с.Погоріле до с. Клименівка)

Р78 Харків — Гороховатка (через район від сел. Андріївка до с. Гороховатка)

Р79 Сахновщина — Піски (через район від с. Водяне до м. Слобожанське).

• Територіального значення

Т 2101 Мерефа — Зміїв (через район від с. Погоріле до м. Зміїв)

Т 2104 Харків — КПП Чугунівка (через район від с. Шестакове до с. Лозова)

Т 2108 Вовчанськ — пункт контролю Плетенівка.

Т 2111 Чугуїв — Великий Бурлук (через район від м. Чугуїв до с. Артемівка).

Найближчий до Чугуївського району аеропорт — Міжнародний аеропорт Харків, який розташований приблизно в 40 км від міста Чугуєва.

Культура

Культура Чугуївського району багата на історичні традиції, народні ремесла, архітектуру та мистецтво. Поселення району мають культурне значення для Харківської області завдяки своїй історії, мистецьким традиціям та багатому спадку.

історична будівля Торгові ряди. Чугуїв

Чугуїв славиться своєю історією, яка налічує понад 400 років. Важливими культурними об'єктами є Чугуївська фортеця та Будинок-музей Івана Сошенка — відомого художника, який народився в Чугуєві. Є художній музей, який зберігає багато робіт місцевих художників, зокрема, спадщину самого Івана Сошенка. Місто також є важливим центром для розвитку образотворчого мистецтва. Музей Іллі Репіна — один з найвідоміших культурних об'єктів Чугуєва та важливий центр української культури. Місто активно підтримує місцеві музичні колективи та фольклорні ансамблі, що представляють народні пісні та танці.

Церква Різдва Богородиці з дзвіницею в сел. Кочеток

Громади району активно підтримують культурні заходи на місцевому рівні, зокрема в театральному мистецтві, де місцеві колективи часто виступають у рамках обласних фестивалів. Відзначаються народні свята, а також проводяться виставки народного мистецтва, що сприяє популяризації локальних ремесел.

Печенізьке водосховище є не тільки важливою природною пам'яткою, а й важливим елементом для відпочинку та рекреації. Розташоване в мальовничій місцевості, водосховище привертає увагу туристів і любителів природи.

У районі збереглися старовинні церкви. Під час великих релігійних свят у багатьох селах відбуваються хресні ходи, народні ярмарки, концерти.

Через бойові дії багато сільських клубів, бібліотек та музеїв зазнали руйнувань.

У Чугуївській громаді зареєстровані два засоби масової інформації — громадсько-інформаційна газета Чугуївщини «Красная звезда» («Червона зірка») і телерадіокомпанія Чугуївщини «Слобожанка». Наклад газети становить у середньому 4,5 тис. примірників, видається вона двічі на тиждень. Телеаудиторію «Слобожанки» становлять близько 100 тис. глядачів, радіо — 8,5 тис. слухачів. Обидва засоби масової інформації мають комунальну форму власності.

Крім районних ЗМІ, видається щоденна міська інформаційна газета «Новости Чугуева» (наклад близько 2 тис. примірників). Інформаційний простір Чугуївщини доповнюють також 3,9 тис. радіоточок проводового мовлення.

Відомі люди

Імена багатьох видатних діячів науки та культури пов'язані з Чугуївським районом.

Найвідомішою людиною району є Рєпін Ілля Юхимович – український художник, що писав у Російській імперії. Народився у слободі Осинівці біля Чугуєва. Серед найвідоміших творів: «Бурлаки на Волзі», «Хресний хід у Курській губернії», «Не чекали», «Іван Грозний і син його Іван 16 листопада 1581 року» та «Запорожці пишуть листа турецькому султанові». Син солдата, в юності працював іконописцем. Займався в Малювальній школі під керівництвом Крамського, продовжив навчання в Петербурзькій академії мистецтв. З 1878 року — член Товариства пересувних художніх виставок. Академік Імператорської академії мистецтв, її професор — керівник майстерні (1894—1907) та ректор (1898—1899).

В районі ще багато місць, пов'язаних з ім'ям Рєпіна. Так, в Малинівці, за Дінцем, в місцевій церкві (на жаль, не збереглась) Рєпін виконав перше велике замовлення — копію з картини Штейнбена «Голгофа», яка для І. Ю. Рєпіна назавжди стала пам'ятною. А в Мохначах, у 19 км від Чугуєва, Рєпін написав ряд акварелі, виконав багато малюнків.

Тут також народилися та жили: історик-архівіст В. А. Барвінський; музиканти, композитори та фольклористи О. І. Лизогуб та О. І. Рубець — син чугуївського генерала, український музикант, збирач народних пісень, прототип образу запорожця в картині І. Ю. Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану»; один з найвидатніших лікарів Росії першої половини XIX сторіччя Є. О. Мухін, який був активним пропагандистом віспощеплення.

Тісно пов'язані з Чугуївщиною життя та творчість українського поета Степана Васильовича Олександрова, похованого у 1846 році в с. Гракове. Значно відоміша творчість Володимира Степановича Олександрова), сина Степана Васильовича Олександрова, який писав п'єси, вірші, оповідання і казки.

Чугуїв став рідним містом для багатьох видатних військових різних часів. Так, у Чугуївському юнкерському училищі вчився генерал В. М. Баданов, який першим в Радянській Армії був нагороджений орденом Суворова 2-го ступеня за вміле керівництво 24-м танковим корпусом у битві за Сталінград. Тут починав військову службу командиром взводу майбутній полководець, Герой Радянського Союзу генерал армії М. Ф. Ватутін.

Чугуївське льотне училище свого часу закінчив один з найвідоміших асів другої світової війни тричі Герой Радянського Союзу І. М. Кожедуб, а також відомий льотчик-випробувач Герой Радянського Союзу Г. К. Мосолов (тест-пілот конструкторського бюро МіГ). Випускник училища льотчик А. Ф. Бабенко першим в світі досяг на гелікоптері Північного полюсу, а І. Г. Поправко підійняв в стратосферу реактивний літак. Закінчив Чугуївське училище (1957 р.) і льотчик-космонавт О. А. Леонов (перша людина у світі, яка вийшла з космічного корабля у відкритий космос), який є почесним громадянином міста. Льотчиками-космонавтами стали вихованці училища двічі Герої Радянського Союзу генерал-майор авіації О. Ф. Філіпченко, полковник В. О. Ляхов, Герої Радянського Союзу полковники Г. Т. Добровольський, В. Г. Лазарев, О. О. Волков.

Посилання

• Офіційний сайт Чугуївської районної ради [Архівовано 29 листопада 2020 у Wayback Machine.]