Чудакова Маріетта Омаровна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Маріетта Чудакова
рос. Мариэтта Омаровна Чудакова
Mariehtta Chudakova 2017 (cropped).jpg
Ім'я при народженні Маріетта Омарівна Чудакова
Народилася 2 січня 1937(1937-01-02)[1]
Москва, РРФСР
Померла 21 листопада 2021(2021-11-21) (84 роки)
Москва, Росія
·коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19)[2]
Поховання Востряковський цвинтар
Громадянство СРСР СРСРРосія Росія
Діяльність літературна критикиня, письменниця, історикиня літератури
Галузь літературознавство
Alma mater Філологічний факультет МДУd (1959)
Науковий ступінь доктор філологічних наук[d] (1980)
Знання мов російська[3]
Заклад Літературний інститут імені Горького
Членство Європейська академія[4]
Роки активності з 1958
У шлюбі з Чудаков Олександр Павлович
IMDb ID 3381363

Маріе́тта Ома́рівна Чудако́ва (дівоче прізвище: Хан-Магомедова; 2 січня 1937, Москва, Російська РФСР21 листопада 2021) — російський літературознавець, текстолог, історик, доктор філологічних наук, критик, письменниця, публіцист, мемуарист, громадський діяч.

Життєпис[ред. | ред. код]

Була четвертою дитиною в сім'ї. Батько — інженер Омар Курбанович Хан-Магомедов, табасаранець, випускник Тимірязівської сільськогосподарської академії. Мати — Клавдія Василівна Махова, уродженка села Вишеньки Суздальського повіту, педагог дошкільної освіти, написала книгу «Просто щастя», де описується історія виховання своїх рідних дітей. Брати Чудакової — Джан-Булат (1925-1983), Селім ; сестри — Бела та Інна. Селім Хан-Магомедов (1928-2011) згодом став відомим архітектором та істориком архітектури; Інна Мішина — директором Московського музею Булгакова в "Поганій квартирі" з 2007 по 2012 рік.

Закінчила московську школу № 367, потім, 1959 року, - філологічний факультет МДУ .

Почала публікуватися 1958 року.

В 1959-1961 в одній із московських шкіл викладала російську мову та літературу.

В 1964 після закінчення аспірантури, захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук на тему «Творчість Еффенді Капієва».

В 19651984 роках працювала у відділі рукописів Державної бібліотеки СРСР ім. Леніна. Лауреат Премії московського комсомолу (1969). З 1970 — член Спілки письменників СРСР. В 1980 році захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук за темою «Друкована книга і рукопис: взаємодія в процесі створення і функціонування (На матеріалі художньої прози та науки про літературу 1920-1930-х рр.)».

З 1985 почала викладати в Літературному інституті ім. Горького, де працювала на кафедрі новітньої російської літератури. З 1988 як візит-професор викладала в деяких американських і європейських університетах. З 1991 — член Європейської Академії.

Померла 21 листопада 2021 року на 85-му році життя від коронавірусної інфекції [6]

Сім'я[ред. | ред. код]

Чоловік - літературознавець і письменник Олександр Чудаков (1938-2005).

Дочка Марія закінчила МДУ [7] .

Громадянська діяльність[ред. | ред. код]

Вже за часів реформ М. С. Горбачова почала активно критикувати радянський лад. У серпні 1993 року серед групи 36 літераторів підписала звернення з вимогою провести дострокові вибори Верховної Ради [8] . 15 вересня Б. н. Єльцин запросив авторів листа на дачу. Після зустрічі Чудакова писала: «Потрібен прорив! . . Сила не суперечить демократії - їй суперечить лише насильство ... » [9] [10] .

У жовтні 1993 року на підтримку розгону Верховної Ради Чудакова підписала «Лист 42-х».

У 1994—2000 роках працювала у складі Президентської ради (консультативного органу за президента РФ), а також була членом Комісії з питань помилування при президенті РФ .

У 2006 році створила громадську організацію «ВІНТ», яка об'єднує ветеранів «гарячих точок» та представників інтелігенції. В цей же час зробила кілька поїздок по Росії з культурно-просвітницькими та громадськими цілями - читала лекції, доставляла в бібліотеки деяких міст свіжі книги та ін. [11]

2007 року увійшла до першої трійки кандидатів партії УПС на виборах до Держдуми [12] . УПС не подолала 5% бар'єр, отримавши менше 1% голосів виборців.

У 2008 ввішла до Вищої ради партії «Правое дело».

У квітні 2010 року підписала звернення російської опозиції «Путін має піти».

У березні 2014 року підписала лист «Ми з Вами!» на підтримку України.

У травні 2018 приєдналась до заяви російських літераторів на захист українського режисера Олега Сенцова, незаконно засудженого у РФ[13].

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Є автором понад 200 наукових праць та статей в галузі історії літератури XX століття, історії філологічної науки та літературної критики. Основна сфера дослідницьких інтересів - історія російської літератури радянського періоду (особливо творчість М. О. Булгакова , Є. Замятіна, М. Зощенко, М. Козирєва ), поетика, історія російської філологічної науки, архівознавство (архівна справа та його історія), текстологія [14] .

Була головою Всеросійського булгаківського фонду, а також відповідальним редактором Тинянівських збірок.

З кінця 1980-х років, поряд з історико-літературною роботою, багато писала про гострі політичні та соціальні питання.

Основні праці[ред. | ред. код]

  • Эффенди Капиев. — М.: Молодая гвардия, 1970. — 240 с.
  • Мастерство Юрия Олеши. — М.: Наука, 1972. — 100 с.
  • Беседы об архивах. — М.: Молодая гвардия, 1975. — 222 с.
  • Поэтика Михаила Зощенко. — М.: Наука, 1979. — 200 с.
  • Беседы об архивах. 2-е изд., испр. — М.: Молодая гвардия, 1980. — 224 с.
  • Рукопись и книга. Рассказ об архивоведении, текстологии, хранилищах рукописей писателей. — М.: Просвещение, 1986. — 176 с.
  • «И книги, книги…» : О М. А. Булгакове / М. Чудакова // «Они питали мою музу…»: книги в жизни и творчестве писателей.- М.: Книга, 1986.- с. 219—247
  • Жизнеописание Михаила Булгакова. — М.: Книга, 1988. — 495 с.
  • Жизнеописание Михаила Булгакова Архівовано 7 листопада 2021 у Wayback Machine.. 2-е изд., доп. — М.: Книга, 1988. — 671 с.
  • Избранные работы. Т. 1. Литература советского прошлого. — М.: Языки славянской культуры, 2001. — 468 с.
  • Новые работы. 2003—2006. — М.: Время, 2007. — 560 с.
  • Литература в школе: читаем или проходим?. — М.: Время, 2013. — 288 с.
  • Нехорошая лестница. — М.: Государственный музей М. А. Булгакова, 2009. — 24 с.
  • Булгаков и Пастернак. — М.: Государственный музей М. А. Булгакова, 2010. — 24 с.

Художні твори[ред. | ред. код]

  • Мирные досуги инспектора Крафта. Рассказы. — М.: ОГИ, 2005. — 112 с.
  • Дела и ужасы Жени Осинкиной. Путешествие в трёх томах, а также последующие необычные, ужасные и счастливые истории, случившиеся с ней самой и её друзьями. — М.: Время, 2005—2007. — 317 с. (кн. 1); 383 с. (кн. 2); 305 с. (кн. 3).
  • Не для взрослых. Время читать! Полка первая. — М.: Время, 2009. — 208 с. — ISBN 978-5-9691-0462-4.
  • Не для взрослых. Время читать! Полка вторая. — М.: Время, 2009. — 208 с. — ISBN 978-5-9691-0463-1.
  • Не для взрослых. Время читать! Полка третья. — М.: Время, 2011. — 256 с. — ISBN 978-5-9691-0700-7.
  • Егор: Биографический роман Архівовано 5 листопада 2021 у Wayback Machine.. Книжка для смышлённых людей от десяти до шестнадцати лет. — М.: Время, 2012. — 592 с. — ISBN 978-5-9691-0761-8.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  2. https://www.rferl.org/a/russia-covid-deaths-record-high/31571777.html
  3. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. https://www.ae-info.org/ae/User/Chudakova_Marietta
  5. https://newizv.ru/news/society/21-11-2021/marietta-chudakova-umerla-ot-koronavirusa-na-85-om-godu-zhizni
  6. Скончалась филолог и общественный деятель Мариэтта Чудакова. Архів оригіналу за 21 листопада 2021. Процитовано 21 листопада 2021. 
  7. М. О. Чудакова в биографической энциклопедии Биография.ру Архівовано 31 серпня 2009 у Wayback Machine..
  8. Москва. Осень-93: Хроника противостояния. — М.: Республика, 1994. — С. 6.
  9. Шохина В. Президент и интеллигенция Архівовано 7 листопада 2021 у Wayback Machine. // Независимая газета. — 6 января 2000.
  10. Шохина В. На всех парах через болото Архівовано 7 листопада 2021 у Wayback Machine. // Независимая газета. — 27 октября 2000.
  11. М. О. Чудакова в Лентапедии Архівовано 5 листопада 2021 у Wayback Machine..
  12. Съезд СПС утвердил федеральную «тройку» Архівовано 24 листопада 2021 у Wayback Machine..
  13. Литераторы и ученые выступили с заявлением «Спасти Олега Сенцова» Архівовано 27 травня 2018 у Wayback Machine. // Троицкий вариант, 21.05.2018
  14. Краткая биография. Архів оригіналу за 5 листопада 2021. Процитовано 21 листопада 2021. 

Посилання[ред. | ред. код]