Чуйкевич Семен Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Семен Васильович Чуйкевич
Чуйкевич Семен Васильович
Прапор
Прапор
Генеральний писар
1727 — 1728
Попередник: Савич Семен Савич (1709-1724 рр.)
Спадкоємець: Турковський Михайло Максимович (1728-1739 рр.)
 
Народження: 1674(1674)
Смерть: після 1744
Країна: Гетьманщина
Рід: Чуйкевичі
Батько: Чуйкевич Василь Никифорович
Шлюб: Кочубей Мотрона Василівна
Діти: Семен, донька

Чуйке́вич Семен Васильович (1674 — після 1744) — Генеральний писар (наказний) в 1727 році та керівник Генеральної канцелярії за правління Данила Апостола (разом із Степаном Тарновським) під час Глухівського періоду в історії України. Учасник Ради на якій було обрано у Глухові гетьманом Данила Апостола 1 (12) жовтня 1727 року.

Освіта[ред. | ред. код]

Семен Чуйкевич був високоосвіченою людиною свого часу: добре знався на літературі, володів кількома мовами. Він був у числі «искусных и знатных персон» для перекладу «правных книг»[джерело?](уточнити!).

Одруження[ред. | ред. код]

Мотря Кочубей — дружина Семена Чуйкевича

У 1707 році одружився з однією з дочок Кочубеїв. У «Родоводі дворян Чуйкевичів» зазначається, що це була Мотря Василівна Кочубей, хрещениця гетьмана Івана Мазепи.

Як розповів у доносі генеральний суддя Василь Кочубей, «выдал за Чюйкевича», дав посаг 1000 золотих, да зятю… 1000 ефимков, 1500 червоных, серебра с 40 гривен в разных вещах".

Іван Мазепа неохоче погоджується на весілля дочки Кочубея з Семеном Чуйкевичем, навіть дав пораду генеральному судді зачекати: «Як будем з Ляхами в едности, тогда знайдется твоей дочкі жених з тоей стороны Лядское знатний який шляхтич, который твоей фортуні доброю будет подпорою».

Два свати — Василі Кочубей і Чуйкевич 18 травня 1707 року, спішно повінчали власних дітей.[1]

У них народились двоє дітей — дівчинка та хлопчик, що був названий на честь батька Семеном[2].

Служба[ред. | ред. код]

У 1730 році старшини Ніжинського полку обирають Степана Чуйкевича полковим суддею (до 1734 року). Данило Апостол 7 липня 1730 року видає Універсал: «А по вибору старшин написан в судді бунчуковий товариш п(ан) Семен Чуйкевич и просил, чтоб оного пана Семена Чуйкевича опреділить в полк ніжинський судиею полковим… прето ми, по монаршим указу и вибору старшинському, з полку ніжинського нам поданом, яко опреділили его пана Семена Чуйкевича судиею полковим ніжинським, на что дан наш особливий универсал».

Згодом він тимчасово очолює Ніжинський полк.

Друге одруження[ред. | ред. код]

Мотря Кочубей помирає у 1736 році. У 1738 році Семен Чуйкевич вдруге одружується з удовою роменського міщанина Христиною.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Павленко Сергій За кого 300 років тому Мотря Кочубей вийшла заміж // http://svoboda.fm/culture/literature/189005-print.html?language=ru [Архівовано 10 червня 2016 у Wayback Machine.]
  2. Семен Васильович Чуйкевич нар. 1674 пом. після 1746 // Родовід. Багатомовне генеалогічне дерево (uk.rodovid.org)

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Кривошея В. В., Кривошея І. І., Кривошея О. В. Неурядова старшина Гетьманщини / В. В. Кривошея, І. І. Кривошея, О. В. Кривошея.– К.: «Стилос», 2009. — 604 с.
  2. Модзалевський Вадим Львович. Малоросійській родословникъ. — Т. Второй: Е. — К. — К.:Типографія Т-ва Г. Л. Фронцкевича і Ко, 1910. — 720 с.

Література[ред. | ред. код]