Чуйо (авіаносець)
| Чуйо | ||
|---|---|---|
 | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | Ескортний авіаносець, тип «Тайо» | |
| Держава прапора | .svg){kind=small} 
| |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 17 850 тонн (стандартна) | |
| Довжина | 180,1 м | |
| Ширина | 22,5 м | |
| Осадка | 8 м | |
| Бронювання | відсутнє | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | двовальна паротурбінна силова установка | |
| Потужність | 25 200 к.с. (18 790 кВт) | |
| Швидкість | 21 вузол | |
| Екіпаж | 800 чоловік | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 8 127-мм універсальних гармат | |
| Зенітне озброєння | 8 (пізніше 22) 25-мм зенітних гармат | |
Чуйо (яп. 冲鷹) — японський ескортний авіаносець часів Другої світової війни, тип «Тайо».
Історія створення[ред. | ред. код]
Збудований протягом 1938—1940 років як океанський лайнер «Нітта Мару» (яп. 新田丸). Протягом 1940 — початку 1941 року використовувався за призначенням. Проте в лютому 1941 року був реквізований і використовувався як військовий транспорт. Здійснив кілька рейсів, в тому числі для перевезення американських полонених з острова Вейк до Японії.
Після битви за Мідвей було вирішено перетворити корабель на ескортний авіаносець. Реконструкція проходила в Куре з 20 серпня до 25 листопада 1942 року. Корабель отримав політну палубу довжиною 150 м і шириною 23 м. Він був обладнаний двома підйомниками. Острівної надбудови та катапульт не було.
Бойове використання[ред. | ред. код]
«Чуйо» використовувався в основному як навчальний авіаносець та як авіатранспорт, перевозячи авіаційне спорядження на Трук та Філіппіни.
Двічі в нього влучали торпеди, але корабель вдавалось відбуксирувати в порт та відремонтувати.
Третя атака була останньою. 4 грудня 1943 року, коли «Чуйо» перевозив полонених американців з потопленого підводного човна «Sculpin» від Труку в Японію, він був пошкоджений торпедою, випущеною підводним човном «Sailfish» поблизу острова Хатідзьо. Через декілька годин підводний човен ще двічі атакував пошкоджений корабель, в який влучили 4 чи 5 торпед, внаслідок чого «Чуйо» затонув. При цьому загинули 1250 осіб, серед них 20 з 21 полоненого.
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Бешанов В. В. Энциклопедия авианосцев / М.: ACT, Мн.: Харвест, 2002. — 202 с. ISBN 5-17-012485-6
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||