Чуква
| село Чуква | |
|---|---|
| Країна | |
| Область | Львівська область |
| Район/міськрада | Самбірський район |
| Громада | Ралівська сільська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 2782 |
| Населення | 6666 |
| Площа | 24,86 км² |
| Густота населення | 61,83 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 81480 |
| Телефонний код | +380 3236 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°27′37″ пн. ш. 23°10′40″ сх. д. / 49.46028° пн. ш. 23.17778° сх. д.Координати: 49°27′37″ пн. ш. 23°10′40″ сх. д. / 49.46028° пн. ш. 23.17778° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
311 м |
| Водойми | р. Ореб |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | Львівська обл., Самбірський р-н, с. Ралівка |
| Карта | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Чу́ква (колишня Чу́ків) — село в Україні, в Самбірському районі Львівської області. Населення становить 6666 осіб. Орган місцевого самовипелення ня — Ралівська сільська рада. З 11 серпня 2016 року є центром Чуквянської сільської громади. З 2020 року входить в Ралівську сільську громаду.Розташоване за 6 км від міста Самбора і за 73 км від Львова.
Назва[ред. | ред. код]
Назва села походить від річки Чуква.
Історія[ред. | ред. код]
Перша письмова згадка про село датується 1415 роком, коли привілеєм короля Ягайла Чукві надавалося магдебурзьке право з описом меж сільських земель тодішніх власників, — чотирьох рідних братів.
Цікаво також, що недалеко від місця теперішнього села Чукви було старовинне місто Брекля, а південніше, ближче до лісу — Котковичі. Досі недалеке поле називаються Бреклею, а частину Чукви — Колтавою. Назва «Колтава», за переказами, походить від слова «ковтати» — збережена до тепер частина села під лісом відповідала охорону поселення від нападів ворогів і в разі небезпеки сторожі «ковтали» у барабан чи у дерев'яну бочку.
У нижній частині Чукви жили переважно поляки, переселені з різних частин Польщі і у різні часи. Востаннє у Чукві поселелися поляки у 1920-х роках.
Економіка[ред. | ред. код]
В селі будується картоплесховище розраховане на зберігання 16 тис. тон врожаю терміном до 10 місяців компанії «Контінентал Фармерз Груп».[1]
Культура[ред. | ред. код]
Сьогодні у селі діє Народний дім. Тут відбувається свято бойківського фольклору «Бойківське подвір'я», яке відбувається що п'ять років. В Народному домі розміщений Музей національно-визвольних змагань.
Релігія[ред. | ред. код]
У селі збережені два храми: дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці (1854) та костел Пресвятої Богородиці (1720). Хоча перші письмові відомості про місцеву церкву датуються 1556 роком.
Постаті[ред. | ред. код]
- Луцишин Іван Богданович (1988—2014) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Шедний Атаназій Іванович (1920—1950) — діяч ОУН.
Культові споруди[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
| Це незавершена стаття з географії Самбірського району. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
