Чукотсько-камчатські мови

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чукотсько-камчатські мови
Поширена в північно-східний Сибір
Носії 13 000
Склад чукотсько-коряцькі мови, Ітельменська мова
Офіційний статус
Коди мови
Мапа поширення чукотско-камчатських мов у XVII столітті (приблизно; штрихування) і наприкінці XX століття (суцільний фон).

Чукотсько-камчатські мови — мовна сім'я в північно-східному Сибіру.

Склад[ред. | ред. код]

Сім'я складається з п'яти мов і поділяється на північну та південну гілки[1].

Мовами чукотсько-коряцької (північної) гілки говорять у Чукотському та колишньому Коряцькому автономних округах. Ця гілка включає чотири близькоспоріднені мови:

Керецька мова була поширеною на північному узбережжі Чукотки. Станом на 1997 рік залишалося лише два носії цієї мови — люди похилого віку, до 2005 року ця мова вимерла[2].

ітельменська (південна) гілка включала такі мови:

З них лише західно-ітельменською ще говорять близько 50 осіб на південному заході Камчатки. Інші вимерли наприкінці XVIII століття. Від них збереглися лише фрагментарні записи. Більшість живих носіїв — люди похилого віку.

Всі чукотско-камчатські мови знаходяться під впливом російської мови, оскільки більшість носіїв цих мов володіють російською мовою краще, ніж своєю рідною.

Проблема генетичної спорідненості[ред. | ред. код]

Деякі дослідники (А. П. Володін, І. С. Вдовін, Д. Уорт) заперечують генетичну спорідненість між чукотсько-коряцькою та ітельменською мовами[3]. На їхню думку, подібності між цими групами пояснюються інтенсивними контактами, під час яких ітельменська мова запозичила значну частину лексики та морфології з чукотско-коряцьких мов, зберігши при цьому особливості власної фонетики та синтаксису: відсутність інкорпорації, наявність глотталізованих приголосних, можливість скупчень приголосних, номінативний лад. Однак передбачувані запозичення відносяться до таких стійких структур мови, як базова лексика зі 100-слівного списку Сводеша та дієслівні афікси. Тому прихильники генетичної спорідненості вважають, що мова йде не про запозичення, а про існування єдиної чукотсько-камчатської прамови, відмінності ж пояснюються субстратним впливом якоїсь невідомої мови на праітельменську. Можлива реконструкція загальної чукотсько-камчатської лексики: існує вже два етимологічних словники чукотско-камчатських мов М. Фортеск'ю[4] та О. Мудрака[5]). При деяких відмінностях у деталях, загалом вони не суперечать один одному.


Зв'язок з іншими мовними сім'ями[ред. | ред. код]

Чукотсько-камчатські мови зазвичай включають до складу палеоазійських мов, хоча це поняття і не припускає генетичної спорідненості між мовами які до них належать. Джозеф Грінберг висунув гіпотезу про існування євроазійської макросім'ї мов, до якої він приписав і чукотсько-камчатські мови, а також юкагірські мови та Нівхська мова. Це припущення залишається спірним, оскільки Грінберг для порівняння мов використовував свій власний метод масового порівняння лексики, а не загальноприйнятий порівняльно-історичний метод.

Можна помітити деяку типологічну подібність до ескімосько-алеутських мов (характерною рисою як чукотско-камчатських (крім ітельменскої), так і ескімосько-алеутських мов є інкорпоруючий (полісинтетичний) лад), однак на рівні морфології схожість незначна. М. Фортеск'ю включає чукотсько-камчатські мови в урало-сибірську сім'ю, хоча й не з повною впевненістю[6].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ? // Anthropological Linguistics. — Department of Anthropology, 2006. — Т. 48, вип. 3.
  2. Fortescue, Michael (2005) Comparative Chukotko-Kamchatkan Dictionary. Trends in Linguistics 23. Berlin: Mouton de Gruyter
  3. Володін 1997, с. 12 — 14.
  4. Fortescue 2005
  5. Мудрак 2000
  6. Fortescue 1998


Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Володин А. П. Чукотско-камчатские языки // Языки мира. Палеоазиатские языки. — М. : Индрик, 1997.
  • Fortescue M. Language Relations across Bering Strait: Reappraising the Archaeological and Linguistic Evidence. — London and New York : Cassell, 1998. — ISBN 0-304-70330-3.
  • Fortescue M. Comparative Chukotko-Kamchatkan Dictionary. — Berlin : Walter de Gruyter, 2005.
  • Мудрак О. А. Этимологический словарь чукотско-камчатских языков. — М. : Языки русской культуры, 2000. — ISBN 5-7859-0141-2.