Чуловичі
| село Чуловичі | |
|---|---|
| Країна | |
| Область | Львівська область |
| Район | Львівський район |
| Тер. громада | Великолюбінська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA46060030160060794 |
| Основні дані | |
| Населення | 326 |
| Площа | 9,261 км² |
| Густота населення | 35,2 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 81562[1] |
| Телефонний код | +380 3231 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°39′40″ пн. ш. 23°44′10″ сх. д. / 49.66111° пн. ш. 23.73611° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
273 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 81555, Львівська обл., Львівський р-н, селище Великий Любінь, вул. Львівська, буд. 120 |
| Карта | |
| Мапа | |
| |
Чуло́вичі — село в Україні, у Великолюбінській селищній територіальній громаді Львівського району Львівської області. Населення становить 326 осіб. Орган місцевого самоврядування - Великолюбінська селищна рада.
Територією села протікає річка Верещиця, яка впадає у Дністер, та річка Солониця, яка впадає у Верещицю. Чуловичі межує з півночі зі селом Бірче, з північного заходу з селом Піски, з південного заходу з селом Катериничі, з півдня з селом Якимчиці.
Чуловичі розташовані в мальовничому місці, оточеному лісами та полями.
Відстань по трасі до райцентру, м. Городок, через м. Комарно становить приблизно 26 км.
На північ від села розташований ландшафтний заказник «Урочище Солониця»Унікальні джерела, якими живиться річка Солониця, мають карстове походження. Мінеральні води сірководневих джерел Солониці за показниками не мають аналогів. За результатами, здійсненого інститутом хімії та хімічних технологій НУ «Львівська політехніка» кандидат хімічних наук Ф. І. Цюпко стверджує, що вода із Солониці за хімічними складниками подібна до лікувальних вод Немирова й Великого Любеня.[джерело?]
У податковому реєстрі 1515 року село документується як спустошене[2].
- Ранні згадки: Перша письмова згадка про Чуловичі датується 1578 роком. Це означає, що село має досить давню історію. У ті часи землі належали різним шляхетським родам.
- Період Речі Посполитої: У складі Речі Посполитої село входило до Львівського повіту Руського воєводства. Мешканці займалися землеробством, скотарством та різними ремеслами.
- Австро-Угорська імперія: Після поділів Польщі Чуловичі опинилися у складі Австро-Угорської імперії (з 1772 року). Цей період характеризувався певним економічним розвитком, хоча життя селян залишалося важким.
- Період міжвоєнної Польщі: Після Першої світової війни та розпаду Австро-Угорщини, Чуловичі увійшли до складу Польщі (Другої Речі Посполитої).
- Друга світова війна та радянський період: У 1939 році Західна Україна була приєднана до Української РСР. Чуловичі пережили німецьку окупацію під час Другої світової війни. У радянський період село входило до Городоцького району Львівської області. Було організовано колгосп, розвивалася соціальна інфраструктура.
- Незалежна Україна: З 1991 року Чуловичі є частиною незалежної України. У 2020 році, в рамках адміністративно-територіальної реформи, село увійшло до складу новоствореного Львівського району.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області», село увійшло до складу Городоцької міської територіальної громади[3].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Городоцького району, увійшло до складу новоствореного Львівського району[4].
В селі є дерев'яна церква СВ. АП. ФИЛИПА 1891 [Архівовано 6 травня 2016 у Wayback Machine.], збудована 1891 року.
- ↑ Довідник поштових індексів України. Львівська область. Городоцький район. Архів оригіналу за 1 жовтня 2016. Процитовано 25 січня 2016.
- ↑ Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 153 – Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. - 252 s.
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 12 лютого 2026.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
