Чумак Іван Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іван Володимирович Чумак
Writer ukranian.jpg
Народився 8 грудня 1937(1937-12-08) (84 роки)
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність українець
Місце проживання м. Київ
Діяльність журналіст, редактор, письменник
Alma mater Літературний інститут імені Горького
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Заслужений журналіст України
Іван Чумак зі своєю дружиною Галиною у Борисполі

Іва́н Володи́мирович Чума́к (нар. 8 грудня 1937(19371208), с. Старе, Бориспільський район, Київська область) — український журналіст, редактор, письменник. Заслужений журналіст України.

Член Національної спілки журналістів України і Національної спілки письменників України (1982).

Життєпис[ред. | ред. код]

Чумак Іван Володимирович, поет, прозаїк, публіцист, народився 8 грудня 1937 року в селі Старому Бориспільського району Київської області. Батько Володимир Трохимович, робітник цукрового заводу, у 27-річному віці загинув як солдат під час оборони Києва від німців улітку 1941 року. Мати Христина Терентіївна, колгоспниця, вдовину долю зносила до кінця своїх днів, померши у віці 92 років. Вищу освіту Іван Чумак здобув у московському літературному інституті, який закінчив 1965 року. Вся його трудова діяльність пов'язана з пресою, зокрема він 16 років очолював редакцію газети «Київська правда».

Дружина до пенсії працювала в цивільній авіації: начальник фінансового управління державного департаменту авіаційного транспорту України. Подружжя виростило і виховало двох синів: Радислава — журналіста і Володимира — підприємця. Має чотирьох онуків — Івана, Романа, Фелікса та Остапа.

Творчість[ред. | ред. код]

Іван Чумак автор збірок поезії: «Пшеничний місяць» (1964), «Материнство землі» (1980), «Серед білого світу» (1985), «А що таке любов?» (1997), «Калинова мелодія» (2002), «При калиновому світлі» (2003), «Вогонь у хатньому вікні» (2005), «Свято любові» (2006), «Над моїм Борисполем» (2018); книжок прози: «У людей питайтеся» (1991), «Танцювали вдови польку» (2006), «Ідеш, ідеш — оглянешся…» (2012), «На відстані пам'яті» (2007, 2013), «Історія самобутності, або народ — безсмертний» (2016), «Українська душа» (2018), «Якщо я є, то хто я?» (2019); прозових творів для юнацтва та дітей: «Слід золотого обозу» (1981), «Літак, індик та черепаха» (1987), «Шовковиця» (2007), «Красоля» (2008), «Врятований горобчик» (2010), «Житейські пригоди та химери-нагоди Степанка і Стасика» (книга перша — 2013, книга друга— 2014), «Юний сміливець і грізний дракон» (2015), «Лицарський вчинок» (2016). На слова Івана Чумака композитор Олександр Білаш створив 14 пісень і романсів.


Наприкінці 2021 року Кам'янець-Подільським видавництвом "Рута" видрукувано нову книгу прози Івана Чумака під назвою "Поміж нас у цей час, куди увійшли повісті "Якщо я є, то ж я?", "Яблуко від яблуні", "Манна небесна" та притча "Крем'яна сокира". Видання супроводжується розлогим аналізом творчості письменника у роздумах літературознавця Володимира Литвина.


Нагороди[ред. | ред. код]

Твори відзначено літературними преміями імені І. Нечуя-Левицького, міжнародною літературною премією імені Г. Сковороди, імені Ю. Яновського, «Благовіст».

Примітки[ред. | ред. код]

https://youtu.be/lehIKLID6q8 - Аматорський фільм на честь Івана Володимировича Чумака

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]