Чумальово
| село Чумальово | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Закарпатська область |
| Район/міськрада | Тячівський район |
| Рада/громада | Чумалівська сільська рада |
| Код КОАТУУ | 2124488001 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1359 |
| Населення | 3041 |
| Площа | 20,2 км² |
| Густота населення | 132,03 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 90510 |
| Телефонний код | +380 3134 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°11′22″ пн. ш. 23°32′39″ сх. д. / 48.18944° пн. ш. 23.54417° сх. д.Координати: 48°11′22″ пн. ш. 23°32′39″ сх. д. / 48.18944° пн. ш. 23.54417° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
331 м |
| Водойми | р. Теребля |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 90510, с. Чумальово, вул. Центральна, 112, тел. 3-07-91 |
| Карта | |
  Чумальово | |
 Чумальово | |
| Мапа | |
|
| |
Чумальо́во — село в Україні, в Закарпатській області, Тячівському районі.
Зміст
Легенда про походження назви села[ред. | ред. код]
За легендою, назва села походить від прізвища його першого жителя Чумаля: він на початку XIV ст. втік від феодала з Углі та поселився тут, на правому березі річки Тереблі (угорською — Талабор). Як пише угорський історик В. Белої, правобережна частина тієї місцевості, де Теребля збігає з гір і виходить на широку долину, була заселена близько 1350 року. За даними історичних актових документів, 1406 року в поселенні Чумальово (угорською мовою звучало як Чоманфолво - Csománfalva) нараховувалося вже 12 дворогосподарств.
Географія[ред. | ред. код]
На східній околиці села річка Становець впадає у Тереблю.
Історія[ред. | ред. код]
Перші поселення чумалівців з'явилися в урочищі Забереж, тобто у західній частині нинішньої території села, на підвищенні. Уздовж урочища, краєм рельєфного кордону, утвореного самою природою, у давнину проходив берег річки Теребля. Про це сьогодні свідчать будова ґрунту та характер місцевості. В пізніші часи річка перемістилася на схід і нині протікає посередині між селами Чумальово та Кричево.
Перші статистичні відомості про Чумальово відносяться до 1839 року. Тоді село входило до Хустського округу Мараморської жупи, тут проживала 621 особа. А в 1901 році Чумальово нараховувало вже 1394 мешканців, і на той час воно вже належало до Тячівського округу Марамороської жупи.
В 1939—1940 рр. з Чумальова нелегально перейшли до СРСР 78 юнаків і дівчат.
Угорсько-фашистькі окупанти, розправляючись з непокірним населенням, кинули до в'язниці 27 і вивезли на каторжні роботи 83 мешканців села. Чумальово визволене від фашистькіх окупантів 17-м гвардійським стрілецьким корпусом під командуванням генерала-майора А. І. Гастиловича 23 жовтня 1944 року.
З нагоди 50-річчя Радянської влади в селі споруджений обеліск Слави односельцям-добровольцям, які загинули під час Другої світової війни.
Школа[ред. | ред. код]
В 1878 році в Чумальові почала діяти церковно-приходська початкова школа, в перший клас якої вступили діти, народжені в 1870—1871 роках. Першим учителем був угорець на прізвище Ліхтей. Село було визволено від фашистських окупантів Червоною Армією 1944 року, а вже в наступному, 1945-му, нова влада відкрила в Чумальові семирічну школу, яка в 1961 році стала восьмирічкою. І лише починаючи з 1991 року учні села почали здобувати базову середню освіту в школі І-ІІ ст., яку в 2001 році реорганізовано в загальноосвітню школу І-ІІІ ст.
Духовне життя села[ред. | ред. код]
Щодо духовного життя села, то у церковній статистиці за 1893 рік про село Чумальово говорилося: «Чумальово — це стародавня сільська і церковна громада. Церковна парафія цього села входить до складу Тереблянського церковного повіту. У парафії є кам'яна церква Покрова Пресвятої Богородиці, що була освячена у 1878 році».
У 1925 році в селі було створено окрему православну громаду, священиком якої був Василь Країло. А з 1929-го розпочинає свою духовну діяльність чернеча обитель — Свято-Вознесенський монастир; першою ігуменею була Марія Рибар з Дубового. Інших релігійний конфесій, крім православної, тут немає.
Відомі люди з Чумальова[ред. | ред. код]
- Антоній (Паканич), Митрополит Бориспільський, перший вікарій Київської митрополії
- Бедзір Василь Олександрович, журналіст, голова Закарпатської організації Незалежної медіа-профспілки України
- Ковач Антон Михайлович, живописець (увійшов у список ТОП-100 найвпливовіших людей Закарпаття 2011 р.)
- Ковач Іван Іванович, голова міста Тячів
- Сава Анатолій Михайлович, автор русинських віршів, член світової ради підкарпатських русинів
- Розман Мішель Іванович, відомий підприємець в Бельгії
- Розман Іван Іванович, підприємець
- Лях Василий Михайлович, директор «Албіон Гроуп»
Галерея[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
| |||||||||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
