Чумальово

село Чумальово
Країна	Україна
Область	Закарпатська область
Район/міськрада	Тячівський район
Рада/громада	Чумалівська сільська рада
Код КОАТУУ	2124488001
Основні дані
Засноване	1359
Населення	3041
Площа	20,2 км²
Густота населення	132,03 осіб/км²
Поштовий індекс	90510
Телефонний код	+380 3134
Географічні дані
Географічні координати	48°11′22″ пн. ш. 23°32′39″ сх. д. / 48.18944° пн. ш. 23.54417° сх. д.Координати: 48°11′22″ пн. ш. 23°32′39″ сх. д. / 48.18944° пн. ш. 23.54417° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	331 м
Водойми	р. Теребля
Місцева влада
Адреса ради	90510, с. Чумальово, вул. Центральна, 112, тел. 3-07-91
Карта
	Чумальово
	Чумальово
Мапа
	Чумальово у Вікісховищі?

Чумальо́во — село в Україні, в Закарпатській області, Тячівському районі.

Легенда про походження назви села[ред. | ред. код]

За легендою, назва села походить від прізвища його першого жителя Чумаля: він на початку XIV ст. втік від феодала з Углі та поселився тут, на правому березі річки Тереблі (угорською — Талабор). Як пише угорський історик В. Белої, правобережна частина тієї місцевості, де Теребля збігає з гір і виходить на широку долину, була заселена близько 1350 року. За даними історичних актових документів, 1406 року в поселенні Чумальово (угорською мовою звучало як Чоманфолво - Csománfalva) нараховувалося вже 12 дворогосподарств.

Географія[ред. | ред. код]

На східній околиці села річка Становець впадає у Тереблю.

Історія[ред. | ред. код]

Перші поселення чумалівців з'явилися в урочищі Забереж, тобто у західній частині нинішньої території села, на підвищенні. Уздовж урочища, краєм рельєфного кордону, утвореного самою природою, у давнину проходив берег річки Теребля. Про це сьогодні свідчать будова ґрунту та характер місцевості. В пізніші часи річка перемістилася на схід і нині протікає посередині між селами Чумальово та Кричево.

Перші статистичні відомості про Чумальово відносяться до 1839 року. Тоді село входило до Хустського округу Мараморської жупи, тут проживала 621 особа. А в 1901 році Чумальово нараховувало вже 1394 мешканців, і на той час воно вже належало до Тячівського округу Марамороської жупи.

В 1939—1940 рр. з Чумальова нелегально перейшли до СРСР 78 юнаків і дівчат.

Угорсько-фашистькі окупанти, розправляючись з непокірним населенням, кинули до в'язниці 27 і вивезли на каторжні роботи 83 мешканців села. Чумальово визволене від фашистькіх окупантів 17-м гвардійським стрілецьким корпусом під командуванням генерала-майора А. І. Гастиловича 23 жовтня 1944 року.

З нагоди 50-річчя Радянської влади в селі споруджений обеліск Слави односельцям-добровольцям, які загинули під час Другої світової війни.

Школа[ред. | ред. код]

В 1878 році в Чумальові почала діяти церковно-приходська початкова школа, в перший клас якої вступили діти, народжені в 1870—1871 роках. Першим учителем був угорець на прізвище Ліхтей. Село було визволено від фашистських окупантів Червоною Армією 1944 року, а вже в наступному, 1945-му, нова влада відкрила в Чумальові семирічну школу, яка в 1961 році стала восьмирічкою. І лише починаючи з 1991 року учні села почали здобувати базову середню освіту в школі І-ІІ ст., яку в 2001 році реорганізовано в загальноосвітню школу І-ІІІ ст.

Духовне життя села[ред. | ред. код]

Щодо духовного життя села, то у церковній статистиці за 1893 рік про село Чумальово говорилося: «Чумальово — це стародавня сільська і церковна громада. Церковна парафія цього села входить до складу Тереблянського церковного повіту. У парафії є кам'яна церква Покрова Пресвятої Богородиці, що була освячена у 1878 році».

У 1925 році в селі було створено окрему православну громаду, священиком якої був Василь Країло. А з 1929-го розпочинає свою духовну діяльність чернеча обитель — Свято-Вознесенський монастир; першою ігуменею була Марія Рибар з Дубового. Інших релігійний конфесій, крім православної, тут немає.

Відомі люди з Чумальова[ред. | ред. код]

Антоній (Паканич), Митрополит Бориспільський, перший вікарій Київської митрополії
Бедзір Василь Олександрович, журналіст, голова Закарпатської організації Незалежної медіа-профспілки України
Ковач Антон Михайлович, живописець (увійшов у список ТОП-100 найвпливовіших людей Закарпаття 2011 р.)
Ковач Іван Іванович, голова міста Тячів
Сава Анатолій Михайлович, автор русинських віршів, член світової ради підкарпатських русинів
Розман Мішель Іванович, відомий підприємець в Бельгії
Розман Іван Іванович, підприємець
Лях Василий Михайлович, директор «Албіон Гроуп»