Чумацький Шлях (явище)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чумацький Шлях з телескопом на його тлі
Південна частина Чумацького Шляху

Чумацький Шлях (лат. Via Lactea від грец. γαλαξίας < γάλα γάλακτος «молоко») — неяскрава світна дифузна біляста смуга, що перетинає зоряне небо майже по великому колу, північний полюс якого знаходиться в сузір'ї Волосся Вероніки ; складається з величезного числа слабких зірок, невидимих окремо неозброєним оком, але помітних порізно в телескоп або на фотографіях, знятих з достатньо високою роздільністю.

Опис явища[ред. | ред. код]

Покадрове відео Чумацького Шляху над Японією

Видима картина Чумацького Шляху — наслідок перспективи при спостереженні зсередини величезного, дуже сплюснутого скупчення зірок нашої Галактики спостерігачем, що знаходиться поблизу площини симетрії цього скупчення. «Чумацький Шлях» — також традиційна назва нашої Галактики. Яскравість Чумацького Шляху в різних місцях нерівномірна. Смуга Чумацького Шляху шириною близько 5-30 ° має на вигляд хмарну будову, зумовлену, по-перше, існуванням у Галактиці зоряних хмар або згущень і, по-друге, нерівномірністю розподілу пилових темних туманностей, які поглинають світло і утворюють таким чином ділянки з позірним дефіцитом зірок.

Сузір'я на галактичному екваторі

У Північній півкулі Чумацький Шлях проходить через сузір'я Орла, Стріли, Лисички, Лебедя, Цефея, Кассіопеї, Персея, Візничого, Тельця і Близнят. Йдучи в Південну півкулю, він захоплює сузір'я Єдинорога, Корми, Вітрил, Південного Хреста, Циркуля, Південного Трикутника, Скорпіона і Стрільця. Чумацький Шлях особливо яскравий у сузір'ї Стрільця, в якому знаходиться центр нашої Галактики.

Сузір'я Стрільця в північних широтах високо над горизонтом не піднімається. Тому в цій ділянці Чумацький Шлях буває не таким помітним, як, наприклад, у сузір'ї Лебедя, яке восени вечорами піднімається над обрієм дуже високо.

Середня лінія Чумацького Шляху називається галактичним екватором.

Міфологія[ред. | ред. код]

Українська[ред. | ред. код]

Згідно з легендою чумаки їздили до Криму по сіль, орієнтуючись вночі на світлу смугу на небі. Ніби перші чумаки, їдучи з Криму, позначили дорогу сіллю, яка сипалася з дір в мажарах. Господь переніс соляну дорогу на небеса. Відтоді чумаки знали шлях по сіль і додому. Ще вважали, що Чумацький Шлях — небесна дорога для людських праведних душ, що летять по цій дорозі в рай, а грішні — до пекла. Птахи по ньому восени відлітають у вирій, а весною повертаються.

Відома ще старовинна назва Чумацького Шляху: Становище, Стан. Ніби колись татарка напувала молоком свою дитину і ненароком пролила, воно розлилося на всі боки і залило півнеба білим. У давнину вірили, що Становище вщерть наповнене татарами, що вони там станом стали і саме звідти роблять свої набіги[1].

Божа дорога — давня українська назва Чумацького Шляху. Цією дорогою нібито у золотій колісниці їздить пророк Ілля (християнський наступник праукраїнського й праслов'янського Перуна) і гримить, метаючи золоті стріли блискавиць у демонів Арідника, Тринрода, Триюду[2], чортів, бісів, чугайстрів та інших[3].

Вірменська, арабська, волоська, єврейська, перська, турецька, киргизька[ред. | ред. код]

За одним із вірменських міфів про Чумацький Шлях, бог Ваагн, предок вірмен, суворою зимою вкрав у родоначальника ассирійців Баршама солому і зник у небі. Коли він йшов зі своєю здобиччю по небу, то губив на своєму шляху соломинки; з них і утворився світлий слід на небі (вірменською «Дорога соломокрада»)[4][5]. Про міф про розсипану солому говорять також арабська, єврейська, перська, турецька та киргизька назви (кирг. саманчынын жолу — шлях соломника) цього явища[5]. Жителі Валахії вважали, що цю солому Венера вкрала у Святого Петра[5].

Бурятська[ред. | ред. код]

Згідно бурятською міфологією, добрі сили творять світ, видозмінюють всесвіт. Так, Чумацький Шлях виник з молока, яке Манзан Гурме[ru] націдила зі своїх грудей і вихлюпнула вслід Абаю Гесеру, що обдурив її. За іншою версією, Чумацький Шлях — це «шов неба», зашитого після того, як з нього висипалися зорі; по ньому, як по мосту, ходить Тенгрі.

Угорська[ред. | ред. код]

За угорською легендою, Аттіла спуститься Чумацьким Шляхом, якщо секеям загрожуватиме небезпека; зірки являють собою іскри від копит[6]. Чумацький шлях, відповідно, називається «дорогою воїнів» (угор. Hadak Útja).

Давньогрецька[ред. | ред. код]

Якопо Тінторетто. «Народження Чумацького Шляху», 1570
Національна галерея, Лондон

Етимологію слова Galaxias (Γαλαξίας) і його зв'язок з молоком (γάλα) розкривають два схожих давньогрецьких міфи. Одна з легенд розповідає про розлите по небу материнське молоко богині Гери, яка годувала грудьми Геракла. Коли Гера дізналася, що немовля, яке вона годує груддю, не її власне дитя, а незаконний син Зевса і земної жінки, вона відштовхнула його, і розлите молоко стало Чумацьким Шляхом [7]. Інша легенда говорить про те, що розлите молоко — це молоко Реї, дружини Кроноса, а немовлям був сам Зевс. Кронос пожирав своїх дітей, оскільки йому було передбачено, що він буде повалений власним сином. У Реї зародився план, як урятувати свою шосту дитину, новонародженого Зевса. Вона загорнула в дитячий одяг камінь і підсунула його Кроносу. Кронос попросив її погодувати сина ще раз, перед тим як він його проковтне. Молоко, пролите з грудей Реї на голий камінь, згодом стали називати Чумацьким Шляхом[8].

Індійська[ред. | ред. код]

Стародавні індійці вважали Чумацький Шлях молоком вечірньої червоної корови, що проходить по небу. У Ріґведі Чумацький Шлях названий тронною дорогою Ар'ямана[ru]. Бхаґавата-пурана містить версію, за якою Чумацький Шлях — це живіт небесного дельфіна[9].

Інкська[ред. | ред. код]

Чумацький Шлях в космології інків.

Головними об'єктами спостереження в астрономії інків (що знайшло відображення в їх міфології) на небосхилі були темні ділянки Чумацького Шляху — своєрідні «сузір'я» в термінології андських культур: Лама, Дитинча лами, Пастух, Кондор, Куріпка, Жаба, Змія, Лисиця[10]; а також зорі: Південний Хрест, Плеяди, Ліра і багато інших[11].

Кетська[ред. | ред. код]

У кетських міфах, подібно до селькупських, Чумацький Шлях описується як дорога одного з трьох міфологічних персонажів: Сина неба (Єся), який пішов полювати на західний бік неба і там замерз, богатиря Альбе, який переслідував злу богиню, або першого шамана Доха, який піднімався цією дорогою до Сонця.

Китайська, в'єтнамська, корейська, японська[ред. | ред. код]

У міфологіях сіносфери Чумацький Шлях називають і порівнюють з річкою (у в'єтнамській, китайській, корейській та японській мовах зберігається назва «срібна річка»: (в'єтн. Ngân Hà, нган ха), кит. трад. 銀河系, спр. 银河系, піньїнь: Yínhéxì, акад. іньхесі, (кор. 우리 은하, урі инха), (яп. 天の川, тен но кава)). Китайці також іноді називали Чумацький Шлях «Жовтою дорогою», за кольором соломи[12].

Корінних народів північної Америки[ред. | ред. код]

Хідатса[en] і ескімоси називають Чумацький Шлях «Попелястим». У їхніх міфах йдеться про дівчину, яка розсипала по небу попіл, щоб люди могли знайти дорогу додому вночі[13]. Шеєни вважали, що Чумацький Шлях — це бруд і мул, підняті черевом черепахи, яка пливе по небу[5]. Ескімоси з Берингової протоки — що це сліди Ворона-творця, який йшов по небу[5]. Черокі вважали, що Чумацький Шлях утворився, коли один мисливець вкрав дружину іншого з ревнощів, а її собака стала їсти кукурудзяне борошно, що залишилося без нагляду, і розсипала його по небу (цей самий міф зустрічається у койсанського населення Калахарі[14])[15]. Інший міф того ж народу говорить про те, що Чумацький Шлях — це слід собаки, яка тягла щось по небу[5]. Ктунаха[en] називали Чумацький Шлях «собачим хвостом», чорноногі називали його «вовчою дорогою». Вайандотський міф говорить про те, що Чумацький Шлях — це місце, де душі померлих людей і собак збираються разом і танцюють[16].

Маорі[ред. | ред. код]

У міфології маорі[ru] Чумацький Шлях вважається човном Тама-ререті. Ніс човна — сузір'я Оріона і Скорпіон, якір — Південний Хрест, Альфа Центавра і Ходор — канат. Згідно з легендою, одного разу Тама-ререті плив на своєму каное і побачив, що вже пізно, а він далеко від будинку. Зірок на небі не було, і, боячись, що Таніфа[en] може напасти, Тама-ререті став кидати в небо блискучу гальку. Небесному божеству Рангінуї сподобалося те, що він робив, і він помістив човен Тама-ререті на небо, а гальку перетворив на зорі[17].

Фінська, литовська, естонська, ерзянська, казахська[ред. | ред. код]

Фінська назва — фін. Linnunrata — означає «Шлях птахів»; аналогічна етимологія й у литовської назви [18]. Естонський міф також пов'язує Чумацький («пташиний») Шлях зі пташиним польотом[19].

Ерзянська назва — «Каргонь Кі» («Журавлина Дорога»).

Казахська назва — «Құс Жоли» («Шлях птахів»).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Чумацький шлях. poez.in.ua. Архів оригіналу за 10 вересня 2016. Процитовано 24 серпня 2016.
  2. ↑ Містичні істоти Карпат | Гуцульська міфологія
  3. ↑ Енциклопедія Коломийщини, зшиток 2, літера Б
  4. ↑ Harutyunyan, Hayk. The Armenian name of the Milky Way : [арх. 29 квітня 2006] : [] // ArAS News. — Armenian Astronomical Society (ArAS), 2003. — Т. 6 (29 August). Архівована копія. Архів оригіналу за 17 жовтня 2011. Процитовано 24 листопада 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  5. ↑ а б в г д е wintemberg та 1908, 239.
  6. ↑ Hungarian Mythology – Return of the Huns. Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 6 січня 2007.
  7. ↑ wintemberg та 1908, 237.
  8. ↑ Hyginus, Gaius Julius. Poeticon astronomicon. с. Book 2, Chapter 43. Архів оригіналу за 22 липня 2017. Процитовано 24 листопада 2019.
  9. ↑ Prabhupâda (translator). Bhagavata purana. с. Canto 5, Chapter 23. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 24 листопада 2019.
  10. ↑ Авила, Франсиско де. Боги и люди Варочири (1608). www.kuprienko.info (А.Скромницкий). Архів оригіналу за 18 грудня 2012. Процитовано 28 вересня 2009.
  11. ↑ Хуан Поло де Ондегардо-и-Сарате. (3 січня 2010). Заблуждения и суеверные обряды индейцев, извлечённые из трактата и расследования, сделанного лиценциатом Поло (1559). www.kuprienko.info (А.Скромницкий). Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 3 січня 2010.
  12. ↑ wintemberg та 1908, 240.
  13. ↑ wintemberg та 1908, 238.
  14. ↑ Miles, Mathy A; Peters, Charles F (2002). Along the Milky Way. Архів оригіналу за 26 вересня 2007. Процитовано 5 січня 2007.
  15. ↑ Cherokee legend about the origin of the Milky Way. Архів оригіналу за 1 липня 2017. Процитовано 5 січня 2007.
  16. ↑ wintemberg та 1908, 245.
  17. ↑ The story of Tama Rereti and how the stars were placed in the night sky. Архів оригіналу за 28 вересня 2006. Процитовано 6 січня 2007.
  18. ↑ wintemberg та 1908, 244.
  19. ↑ Kuperjanov, Andres. Names in Estonian folk astronomy – from ‘Bird’s Way’ to ‘Milky Way’ : [англ.] // Electronic Journal of Folklore : journal. — Folk Belief and Media Group of Estonian Literary Museum, 2002. — Vol. 22 (December). — С. 49—61.

Література[ред. | ред. код]

  • Wintemberg, W. J. Myths and Fancies of the Milky Way : [англ.] // Journal of the Royal Astronomical Society of Canada. — 1908.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Чумацький_Шлях_(явище)&oldid=41035589