Чумаченко Ігор Гаврилович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Ігор Чумаченко
Особисті дані
Повне ім'я Ігор Гаврилович
Чумаченко
Народження 26 жовтня 1976(1976-10-26) (47 років)
  Арциз, Одеська область, УРСР
Зріст 182 см
Вага 76 кг
Прізвисько Чума
Громадянство Білорусь Білорусь
Україна Україна
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб без клубу
Юнацькі клуби
СРСР ДЮСШ (Арциз)
СРСР УОР (Дніпропетровськ)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1993 Україна «Поліграфтехніка» 15 (0)
1993  Україна «Прометей» (Дн) 1 (0)
1994 Білорусь «Ведрич-97» (Р) 25 (1)
1995—1996 Білорусь «Дніпро» (Мог) 33 (3)
1995  Білорусь «Дніпро-2» (Мог) 3 (1)
1997 Україна «Чорноморець» (Од) 22 (1)
1998—2001 Білорусь «Дніпро» (Мог) 92 (28)
2001 Білорусь «Динамо» (М) 19 (8)
2002—2003 Білорусь БАТЕ 34 (17)
2003—2004 Казахстан «Іртиш» (П) 18 (5)
2004—2007 Білорусь «Нафтан» 83 (26)
2008—2009 Білорусь «Німан» (Г) 50 (5)
2010 Білорусь «ДСК-Гомель» 29 (4)
2011 Білорусь «Городея» 15 (3)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1994 Білорусь Білорусь (U-18) 4 (0)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
2016—н.ч. Білорусь БАТЕ

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Ігор Гаврилович Чумаченко (біл. Ігар Чумачэнка; нар. 26 жовтня 1976, Арциз, Одеська область, УРСР) — білоруський футболіст українського походження[1], півзахисник. Майстер спорту. Більшу частину кар'єри провів у Білорусі.

Кар'єра гравця[ред. | ред. код]

Вихованець ДЮСШ містечка Арциз та УОР (Дніпропетровськ). Перший тренер — В.М. Ястребов. У 1993 році розпочав кар'єру в першоліговій «Поліграфтехніці». Дебютував у футболці олександрійців 7 квітня 1993 року в переможному (2:0) домашньому поєдинку 26-о туру проти мукачевського «Прибориста». Ігор вийшов на поле на 85-й хвилині, замінивши Сергія Лактіонова[2]. Загалом у складі «поліграфів» у першій лізі зіграв 16 поєдинків, ще 1 матч зіграв у кубку України. Влітку 1993 року також зіграв 1 поєдинок у футболці фарм-клубу олександрійців, дніпродзержинського «Прометея».

Розпочинав свою кар'єру в клубі «Ведрич-97» з міста Річиця. Потім перейшов у могилівський «Дніпро», з яким в 1998 році завоював перші чемпіонські медалі. Хоча перед цим намагався закріпитися у себе на Батьківщині, в складі одеського «Чорноморця», але не знайшов спільної мови з тодішнім тренером одеситів Леонідом Буряком. Повернувшись до Білорусі й на довгі роки став одним з провідних півзахисників чемпіонату. Завоював безліч командних, а також індивідуальних трофеїв[3]. Виступав у провідних футбольних клубах країни — мінському «Динамо» і борисовському БАТЕ.

Також в його кар'єрі був павлодарський «Іртиш». З казахстанської командою він ставав чемпіоном країни в 2003 році. Після чого повернувся до білоруського чемпіонат. Останні роки своєї кар'єри провів у першій лізі білоруського чемпіонату, виступаючи за гомелський ДСК і «Городею».

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Після завершення кар'єри гравця перейшов на тренерську роботу. З вересня 2011 року допомагав тренувати «Дніпро» (Могильов). З 2015 року працював помічником головного тренера, а з січня 2016 року — головним тренером дублюючого складу борисовського БАТЕ.

Досягнення[ред. | ред. код]

Командні[ред. | ред. код]

«Дніпро-Трансмаш» (Могильов)
«Динамо» (Мінськ)
БАТЕ (Борисов)
«Іртиш» (Палодар)

Індивідуальні[ред. | ред. код]

  • Білорусь У списку 22-х найкращих футболістів Білорусі № 1 (2002)
  • Білорусь У клубі Найкращих білоруських бомбардирів

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ігор Чумаченко: «Майстер курйозних голів». Архів оригіналу за 6 квітня 2017. Процитовано 11 січня 2018.
  2. «Поліграфтехніка» (Олександрія) - «Приборист» (Мукачево). Архів оригіналу за 12 січня 2018. Процитовано 11 січня 2018.
  3. UA-Футбол. Дмитро Ліхтарович — найкращий футболіст чемпіонату Білорусі. Архів оригіналу за 11 жовтня 2014. Процитовано 11 січня 2018.

Посилання[ред. | ред. код]