Чурило
Чурило (пол. Czuryło) — українське та польське прізвище.
Особи[ред. | ред. код]
- Андрій Кирило — прадід галицького підкоморія Андрія; наприкінці 14 — на початку 15 ст. змінив родове прізвище з руського Чурило на спольщений варіант Цирило (пол. Cyrylo), заклав село Стоянці (пол. Stojanice) в Мостиському повіті — пізніше родинне гніздо.
- Андрій зі Стоянців[1] Чурило — галицький підкоморій[2]
- Андрій Чурило — перемиський каштелян, мав 4 сини
- Гнат на Кутищі Чурило — хорунжий галицький 1438[3]
- Станіслав Чурило — ловчий краківський, чоловік Барбари Оссоліньскої[4]
- Микола Чурило — син каштеляна Андрія, бургграф Кракова
- Мартин Чурило — син Миколи
- Юрій Чурило — син Мартина та Анни Язловецької, чоловік Фредрівни,
- Маріанна — дружина Міхала Єжи Станіславського; разом надали кошти для коштовної каплиці її матері в старому костелі домініканців Львова
- Анна — донька Мартина, дружина Станіслава Кашовського, Яна Одживольського
- Ельжбета — дружина Миколая Коли[5]
- Мартин — чоловік Катажини Гербурт з Фельштина
- Чурило-Бродовський — шваґро князя Острозького Федора Даниловича[6]
- Флоріян Чурило — секретар королеви Бони Сфорци[7]
- Юрій[8] Чурило — сприяв перевезенню чудотворного образу Богоматері до Рудок
- кс. Станіслав з Горая Чурило — львівський латинський парох часів Хмельниччини[9]
- кс. Гонорат Чурило — ґвардіан Олеського монастиря капуцинів XVIII ст.[10]
- Агафія (Агата) з Чурилів — дружина Острозького Федора Даниловича[11]
- Анна з Чурилів на Стоянцах Мацєйовська — дружина любомльського старости, охмістра королеви Барбари Радзивілл Станіслава Мацєйовського, сестра Ельжбети[12]
- Ельжбета з Чурилів Гербурт — дружина Якуба Гербурта, теща очільника рокошу Міколая Зебжидовського
- Евфрозина з Чурилів Оссолінська — друга дружина жидачівського старости Героніма Оссолінського.[13]
- Анна — донька Миколи та Зофії Лянцкороньської,[14] дружина любачівського каштеляна Олександра Дідушицького[15]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Akta grodskie i ziemskie z archiwum tak zwanego bernardyńskiego… [Архівовано 26 лютого 2019 у Wayback Machine.] — Lwów, 1889. — T. XIV. — S. 538. (лат.), (пол.)
- ↑ Byliński J. Przerębski (Przerembski) Maksymilian h. Nowina (ok. 1577—1639) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : PAU, 1985. — T. XXVIII/4, zeszyt 119. — S. 761. (пол.)
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie… [Архівовано 23 серпня 2018 у Wayback Machine.] — Lwów, 1868. — Т. I. — S. 26.
- ↑ Ossolińscy (01) [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Kiryk F. Kola (Koło) Mikołaj h. Junosza (zm. 1532) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków, 1967. — T. ХІІІ/2, zeszyt 57. — S. 286 (пол.).
- ↑ Kuczyński S. Fedor Daniłowicz (†przed 1410) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1947. — T. VI/4, zeszyt 29. — S. 382—383. (пол.)
- ↑ Plewczyński M. Sieniawscki Mikołaj h. Leliwa (1489—1569) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków, 1996. — T. XXXVII/1, zeszyt 152. — S. 123—130. (пол.)
- ↑ польською пол. Jerzy
- ↑ Łoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku [Архівовано 30 липня 2014 у Wayback Machine.]. — Lwów : Gubrynowicz i Schmidt, 1890. — S. 122. (пол.)
- ↑ Dariusz Nowacki. Kościoł parafialny p.w. Św. Józefa i klasztor OO. Kapucinów w Olesku / Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Praca zbiorowa. — Kraków : Międzynarodowe Centrum Kultury, «Secesja», 1993. — T. 1. — 364 il. — S. 80. — ISBN 83-85739-09-2. (пол.)
- ↑ Kuczyński S. Fedor Daniłowicz (†przed 1410) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1947. — T. VI/4, zeszyt 29. — S. 383. (пол.)
- ↑ Kowalska H. Maciejowski Bernard herbu Ciołek (zm. 1543) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1974. — T. XIX/1, zeszyt 80. — S. 69—71. (пол.)
- ↑ Ossolińscy (02) [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Lanckoronscy (01) [Архівовано 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Dzieduszyccy (01) [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1728. — T. 1. — 761 s. — S. 388—389. (пол.)
- Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — T. IV. — S. 373—374. (пол.)