Чутівський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Чутівський район
Chutivskyi rayon gerb.png Chutivskyi rayon prapor.png
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Полтавська область
Код КОАТУУ: 5325400000
Утворений: 1923
Населення: 22 915 (на 1.02.2016)
Площа: 861 км²
Густота: 27.6 осіб/км²
Тел. код: +380-5347
Поштові індекси: 38800—38861
Населені пункти та ради
Районний центр: Чутове
Селищні ради: 2
Сільські ради: 13
Смт: 2
Села: 49
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 38800, Полтавська обл., Чутівський р-н, смт. Чутове, вул. Леніна, 4, 9-23-39
Веб-сторінка: Чутівська РДА
Голова РДА: Шев'яков Анатолій Матвійович
Голова ради: Бистрай Віталій Анатолійович

Commons-logo.svg Чутівський район у Вікісховищі

Чу́тівський райо́н — адміністративно-територіальна одиниця у Полтавській області України з адміністративним центром у смт Чутовому.

Географія[ред.ред. код]

Район розташований у східній частині Полтавської області, межує з Карлівським, Котелевським, Машівським, Полтавським районами Полтавської області та Валківським, Коломацьким, Краснокутським районами Харківської областей.

Територія становить 861 км², переважно — рівнинна. Висота над рівнем моря — близько 100 метрів.

Річки — басейну Дніпра: Коломак з притокою Свинківкою, Орчик. Ґрунти — переважно чорноземи.

Корисні копалини: глина, пісок, природний газ.

Сільськогосподарські угіддя — 72 тис. гектарів, у тому числі близько 60 тис. гектарів орної землі. Ліси займають близько 6,4 тисячі гектарів.

Транспорт[ред.ред. код]

Автошляхи E40М03 (Київ-Харків), Дніпро-Суми; залізниця — Полтава-Харків.

Історія[ред.ред. код]

Район утворено 1923 року. Районний центр — селище міського типу Чутове, як населений пункт згадується в історичних документах з 1743, до 1957 року — село. Розташоване на річці Коломак (притока р. Ворскли, басейну р. Дніпра), за 50 кілометрів від м. Полтави. Територія селищної ради — 133,3 км². Населення — 7551 осіб.

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Адміністративно Чутівський район поділений на 2 селищні ради і 13 сільських рад, які об'єднують 51 населений пункт. За роки «совєтської» окупації район втратив понад 20 сіл. Усі вони були «зняті з обліку», головним чином через переселення жителів шляхом створення нестерпних умов для подальшого проживання, тобто фактично у примусовому порядку — згоном селян.

Економіка[ред.ред. код]

У селищі друкарня, ПП "Комплекс «Тракен», де вирощують коней тракененської породи, райспоживспілка, інші підприємства. Діють відділення банків «Аваль», «Полтава-банк», «Індустріально-експортного», Ощадного.

Основні промислові підприємства району: Скороходівська хлібна база, друкарня, В аграрному секторі працюють 3 сільськогосподарських кооперативи, 11 приватних сільськогосподарських підприємств, 3 товариства з обмеженою відповідальністю, 1 повне товариство, 1 дочірне підприємство, 2 державні підприємства, 85 фермерських господарств.

Щорічно виробляється близько 5 тисяч тонн цукру, 1 тисяча тонн м'яса, 7 тисяч тонн молока, 60 тисяч тонн зерна.

Населення обслуговують районна спілка споживчих товариств, понад 400 приватних підприємців.

Населення[ред.ред. код]

Населення станом на 1 січня 2002 року становило 27,1 тисяч чоловік.

Інфраструктура[ред.ред. код]

Діють центральна районна лікарня та центр первинної медико-санітарної допомоги: 8 амбулаторій загальної практики-сімейної медицини, 19 ФП та 1 ФАП.

У 23-х загальноосвітніх школах, професійно-технічному училищі № 55 навчається близько 4 тисячі учнів. Діють районний Будинок культури, будинок дитячої та юнацької творчості, дитяча музична школа.

У районі виходить газета районної ради та райдержадміністрації «Сільські новини», заснована 1931 року (тираж — близько 3 тис. примірників), районне радіо «Чутове».

Пам'ятки[ред.ред. код]

У центрі селища — меморіальний комплекс, збудований 1978 році (скульптор О. I. Черницький).

Сім перлин Чутівщини[ред.ред. код]

Серед найкращих рукотворних об'єктів та витворів природи є гідрологічний заказник «Сторожовий». Його площа понад 501 гектар. Розташований біля села Сторожового Войнівської сільської ради у заплаві річки Коломак. Тут багата рослинність, серед якої рідкісні види: зозуленець болотний, косарики тонкі, сальвінія плаваюча, латаття біле. Заплаву населяють водні та болотні птахи: лебідь білий, журавель сірий, занесений до Європейського червоного списку деркач.

Інше чудове місце-комплекс об'єктів у с. Черняківка, пов'язаних з пам'яттю М. К. Башкирцевої(1858—1884), яка внесла вагому частку в світову культуру. Її дитячі роки минули в с. Черняківка у помісті діда Степана Єгоровича Бабаніна. Тут вона одержала багатогранне і змістовне виховання і навчання, до якого доклали зусиль мати та дідусь. По праву черняківська земля є батьківщиною різнобічного таланту Марії. Щоліта тут у Черняківці проводиться обласне культурно-мистецьке свято «Маріїна долина». Воно проводиться з 1996 року. Традиційним є обласний конкурс жінок-художниць «Осяяні красою і талантом»

У Гряківській ЗОШ І-ІІІ ступенів створено один з кращих в області народознавчих музеїв. Тут зібрано велику колекцію українських вишиванок.

Окрасою селища Чутове є парк з пам'ятниками та скульптурами О. І.Черницького

Наступною перлиною є комплекс споруд центральної садиби колгоспу імені Леніна в селищі Чутове. Господарства уже немає. Але залишилися будівлі адміністративного корпусу, оздоровчо-лікувального комплексу «Либідь». Сьогодні вирішується питання про повернення у власність громади цих унікальних споруд.

ТОВ "Чутівський кінний завод «Тракен», що створене на базі кінно-спортивного комплексу колгоспу імені Леніна, пізніше агрофірми імені І. В. Ропавки. «Тракен» — племінний завод по розведенню української верхової та тракенської порід коней. Поголів'я у минулі роки складало близько 100 коней. Вихованка кінно-спортивного комплексу «Тракен», майстер спорту міжнародного класу Ольга Герасименко у 2008 році стала абсолютною чемпіонкою України з виїздки.

Чудовим рукортворним об'єктом є православна Петропавлівська церква у селі Петрівці.

До всіх цих об'єктів є під'їзди з твердим покриттям.

Жителі Чутівщини люблять свій край, примножують його багатства, відкривають та упорядковують нові перлини славної чутівської землі.

Політика[ред.ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Чутівського району було створено 27 виборчих дільниць. Явка на виборах становила — 59,87 % (проголосували 11 141 із 18 610 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 46,54 % (5 185 виборців); Юлія Тимошенко — 19,41 % (2 162 виборців), Олег Ляшко — 13,38 % (1 491 виборців), Сергій Тігіпко — 4,28 % (477 виборців), Анатолій Гриценко — 4,06 % (452 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,04 %.[1]

Особистості[ред.ред. код]

  • Харченко Микола Федорович — український вчений у галузі магнетизму й оптики магнітовпорядкованих систем. Академік НАН України. Лауреат Державної премії України у галузі науки і техніки, премії АН СРСР и Польської академії наук, премії АН УРСР імені К. Д. Синельникова. Народився у селищі радгоспу ХТЗ Чутівського району.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 2016-03-29. 

Джерела[ред.ред. код]

Енциклопедія сучасної України, томи 1-6, м. Київ, 2006 р. Полтавщина. Енциклопедичний довідник. За редакцією А. В. Кудрицького, К,"Українська енциклопедія" ім. М. П. Бажана, 1992 р. Документи Чутівської районної ради за 1965—2007 роки