Чутівський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Чутівський район
Chutivskyi rayon gerb.png Flag of Chutove raion.svg
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Полтавська область
Код КОАТУУ: 5325400000
Утворений: 1923
Населення: 22 915 (на 1.02.2016)
Площа: 861 км²
Густота: 27.6 осіб/км²
Тел. код: +380-5347
Поштові індекси: 38800—38861
Населені пункти та ради
Районний центр: Чутове
Селищні ради: 2
Сільські ради: 13
Смт: 2
Села: 49
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 38800, Полтавська обл., Чутівський р-н, смт. Чутове, вул. Леніна, 4, 9-23-39
Веб-сторінка: Чутівська РДА
Голова РДА: Шев'яков Анатолій Матвійович
Голова ради: Бистрай Віталій Анатолійович

Commons-logo.svg Чутівський район у Вікісховищі

Чу́тівський райо́н — адміністративно-територіальна одиниця у Полтавській області України з адміністративним центром у смт Чутовому.

Географія[ред.ред. код]

Район розташований у східній частині Полтавської області, межує з Карлівським, Котелевським, Машівським, Полтавським районами Полтавської області та Валківським, Коломацьким, Краснокутським районами Харківської областей.

Територія становить 861 км², переважно — рівнинна. Висота над рівнем моря — близько 100 метрів.

Річки — басейну Дніпра: Коломак з притокою Свинківкою, Орчик. Ґрунти — переважно чорноземи.

Корисні копалини: глина, пісок, природний газ.

Сільськогосподарські угіддя — 72 тис. гектарів, у тому числі близько 60 тис. гектарів орної землі. Ліси займають близько 6,4 тисячі гектарів.

Транспорт[ред.ред. код]

Автошляхи E40М03 (Київ-Харків), Дніпро-Суми; залізниця — Полтава-Харків.

Історія[ред.ред. код]

Район утворено 1923 року. Районний центр — селище міського типу Чутове, як населений пункт згадується в історичних документах з 1743, до 1957 року — село. Розташоване на річці Коломак (притока р. Ворскли, басейну р. Дніпра), за 50 кілометрів від м. Полтави. Територія селищної ради — 133,3 км². Населення — 7551 осіб.

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Адміністративно Чутівський район поділений на 2 селищні ради і 13 сільських рад, які об'єднують 51 населений пункт. За роки «совєтської» окупації район втратив понад 20 сіл. Усі вони були «зняті з обліку», головним чином через переселення жителів шляхом створення нестерпних умов для подальшого проживання, тобто фактично у примусовому порядку — згоном селян.

Економіка[ред.ред. код]

У селищі друкарня, ПП "Комплекс «Тракен», де вирощують коней тракененської породи, райспоживспілка, інші підприємства. Діють відділення банків «Аваль», «Полтава-банк», «Індустріально-експортного», Ощадного.

Основні промислові підприємства району: Скороходівська хлібна база, друкарня, В аграрному секторі працюють 3 сільськогосподарських кооперативи, 11 приватних сільськогосподарських підприємств, 3 товариства з обмеженою відповідальністю, 1 повне товариство, 1 дочірне підприємство, 2 державні підприємства, 85 фермерських господарств.

Щорічно виробляється близько 5 тисяч тонн цукру, 1 тисяча тонн м'яса, 7 тисяч тонн молока, 60 тисяч тонн зерна.

Населення обслуговують районна спілка споживчих товариств, понад 400 приватних підприємців.

Населення[ред.ред. код]

Населення станом на 1 січня 2002 року становило 27,1 тисяч чоловік.

Інфраструктура[ред.ред. код]

Діють центральна районна лікарня та центр первинної медико-санітарної допомоги: 8 амбулаторій загальної практики-сімейної медицини, 19 ФП та 1 ФАП.

У 23-х загальноосвітніх школах, професійно-технічному училищі № 55 навчається близько 4 тисячі учнів. Діють районний Будинок культури, будинок дитячої та юнацької творчості, дитяча музична школа.

У районі виходить газета районної ради та райдержадміністрації «Сільські новини», заснована 1931 року (тираж — близько 3 тис. примірників), районне радіо «Чутове».

Пам'ятки[ред.ред. код]

У центрі селища — меморіальний комплекс, збудований 1978 році (скульптор О. I. Черницький).

Сім перлин Чутівщини[ред.ред. код]

Серед найкращих рукотворних об'єктів та витворів природи є гідрологічний заказник «Сторожовий». Його площа понад 501 гектар. Розташований біля села Сторожового Войнівської сільської ради у заплаві річки Коломак. Тут багата рослинність, серед якої рідкісні види: зозуленець болотний, косарики тонкі, сальвінія плаваюча, латаття біле. Заплаву населяють водні та болотні птахи: лебідь білий, журавель сірий, занесений до Європейського червоного списку деркач.

Інше чудове місце-комплекс об'єктів у с. Черняківка, пов'язаних з пам'яттю М. К. Башкирцевої(1858—1884), яка внесла вагому частку в світову культуру. Її дитячі роки минули в с. Черняківка у помісті діда Степана Єгоровича Бабаніна. Тут вона одержала багатогранне і змістовне виховання і навчання, до якого доклали зусиль мати та дідусь. По праву черняківська земля є батьківщиною різнобічного таланту Марії. Щоліта тут у Черняківці проводиться обласне культурно-мистецьке свято «Маріїна долина». Воно проводиться з 1996 року. Традиційним є обласний конкурс жінок-художниць «Осяяні красою і талантом»

У Гряківській ЗОШ I—III ступенів створено один з найкращих в області народознавчих музеїв. Тут зібрано велику колекцію українських вишиванок.

Окрасою селища Чутове є парк з пам'ятниками та скульптурами О. І.Черницького

Наступною перлиною є комплекс споруд центральної садиби колгоспу імені Леніна в селищі Чутове. Господарства уже немає. Але залишилися будівлі адміністративного корпусу, оздоровчо-лікувального комплексу «Либідь». Сьогодні вирішується питання про повернення у власність громади цих унікальних споруд.

ТОВ "Чутівський кінний завод «Тракен», що створене на базі кінно-спортивного комплексу колгоспу імені Леніна, пізніше агрофірми імені І. В. Ропавки. «Тракен» — племінний завод по розведенню української верхової та тракенської порід коней. Поголів'я у минулі роки складало близько 100 коней. Вихованка кінно-спортивного комплексу «Тракен», майстер спорту міжнародного класу Ольга Герасименко у 2008 році стала абсолютною чемпіонкою України з виїздки.

Чудовим рукотворним об'єктом є православна Петропавлівська церква у селі Петрівці.

До всіх цих об'єктів є під'їзди з твердим покриттям.

Жителі Чутівщини люблять свій край, примножують його багатства, відкривають та упорядковують нові перлини славної чутівської землі.

Політика[ред.ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Чутівського району було створено 27 виборчих дільниць. Явка на виборах становила — 59,87 % (проголосували 11 141 із 18 610 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 46,54 % (5 185 виборців); Юлія Тимошенко — 19,41 % (2 162 виборців), Олег Ляшко — 13,38 % (1 491 виборців), Сергій Тігіпко — 4,28 % (477 виборців), Анатолій Гриценко — 4,06 % (452 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,04 %.[1]

Особистості[ред.ред. код]

  • Харченко Микола Федорович — український вчений у галузі магнетизму й оптики магнітовпорядкованих систем. Академік НАН України. Лауреат Державної премії України у галузі науки і техніки, премії АН СРСР и Польської академії наук, премії АН УРСР імені К. Д. Синельникова. Народився у селищі радгоспу ХТЗ Чутівського району.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 2016-03-29. 

Джерела[ред.ред. код]

  • Енциклопедія сучасної України, томи 1-6, м. Київ, 2006 р.
  • Полтавщина. Енциклопедичний довідник. За редакцією А. В. Кудрицького — К.: "Українська енциклопедія" ім. М. П. Бажана, 1992.
  • Документи Чутівської районної ради за 1965—2007 роки


Котелевський район Харківська область
(Краснокутський район)
Харківська область
(Коломацький район)
Полтавський район Gray compass rose.svg Харківська область
(Валківський район)
Машівський район Карлівський район Харківська область
(Красноградський район)