Чухлома

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Місто
Чухлома

Kostroma Oblast Chukhloma ulitsa Lenina 10 4400001090 20140222 151324 0009 stitch.jpg

Герб
Герб

Координати 58°45′00″ пн. ш. 42°42′00″ сх. д.H G O

Країна Росія
Регіон Костромська область
Район Чухломський район
Дата заснування 1381
Місто з 1381
Площа 7 км² км²
Висота центру 180 м
Населення 5145 осіб (2014)
Телефонний код 49441
Поштовий індекс 157130
Код ЗКАТУ 34246
GeoNames 567695
OSM пошук у Nominatim
Чухлома. Карта розташування: Росія
Чухлома
Чухлома
Чухлома (Росія)
Чухлома. Карта розташування: Костромська область
Чухлома
Чухлома
Чухлома (Костромська область)
Чухлома у Вікісховищі?

Чухлома — місто (з 1381[1]) в Росії, адміністративний центр Чухломського району Костромської області.

Місто розташоване на березі Чухломського озера, за 50 км від залізничного вузла Галич.

Історія[ред. | ред. код]

Заснування[ред. | ред. код]

Точний час і місце заснування невідомі, є свідчення того, що місто існувало в X столітті, але не на південному[2], а на північному березі Чухломського озера. Роком заснування Чухломи на південному березі вважається 1381 (рік першої згадки Чухломи в літературних джерелах).

Віддалена від основних транзитних трактів, Чухлома не належала до торговельних міст. Її населення існувало ремеслом та дрібною торгівлею. Значна частина жителів займалася риболовлею та городництвом.

Хронологія[ред. | ред. код]

Економіка[ред. | ред. код]

Деревообробка, виготовлення зрубів будинків.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Збереглися Успенська церква (1730, діюча) з шатрової дзвіницею; Преображенський собор (1746, перероблений в пожежне депо). Також в центрі Чухломи — залишки земляних валів древньої фортеці XV століття. Ряд кварталів в центрі міста забудований кам'яними будинками XIX століття; більшість споруд в місті дерев'яні, багато прикрашені різьбленням.

Працює краєзнавчий музей (з 1919).

За 11 км на північ від Чухломи — Авраамієво-Городецький монастир (XVII–XIX ст.). Також в околицях міста — фамільна садиба Лермонтових.

Вулиці[ред. | ред. код]

Вулиця Калініна — колишня Обвальна вулиця. Найважливіший елемент міського планування — дугова вулиця, що з'єднувала вулиці та служила кордоном регулярного міста. При побудові міста за новим планом 1780 місто окопалося невеликим ровом, земля якого утворила вал. Внаслідок цього вулиця отримала назву Обвальна, а в 1843 — Овальна. При в'їзді в місто з боку Галича та Кологрива стояли застави, за якими розташовувалися кузні. Сучасну назву вулиця отримала після 1917 року.

Площі[ред. | ред. код]

Колишня Торгова площа. У 1917 році перейменована в площу Революції. Свою назву площа отримала від того, що тут побудували до п'яти корпусів з магазинами. Тут же на площі в базарні дні відбувався продаж селянами своїх продуктів. З 24 листопада по 1 грудня на площі проходив Катерининський ярмарок. Тут було зосереджено суспільне життя міста. У 1932 році базар був перенесений з цієї площі на Цвинтарну вулицю, і був названий Колгоспним ринком.

Ярмарки[ред. | ред. код]

Однією з яскравих сторінок історії провінційної Чухломи XIX — початку XX століття віддаленій від жвавих шляхів сполучення, від великих торгових центрів, стали ярмарки. У 1839 приписом Костромського губернаторського правління дозволено щорічний ярмарок з 7 по 14 грудня, якому присвоєно звання «Катерининський». 7 грудня — день Святої Великомучениці Катерини. Вона була найзначнішою з усіх ярмарків повіту, настання якої чекали за місяць та більше. За тиждень до відкриття ярмарку на площі будувалися торгові балагани для приїжджих купців.

Чухломська фортеця[ред. | ред. код]

Час зведення Чухломської фортеці невідомо. Приблизно — це кінець XV початок XVI століть. Фортеця знаходилася на високому пагорбі біля впадіння в озеро річки Сандеби. З південного боку фортецю захищав обрив річкового берега, із заходу — круті схили пагорба до озера, а з півночі та сходу — насипні вали та рови, в лінію яких входили два ставки. Висота валів з ​​підлогових сторін досягала 4 метрів, а з решти не більше 1,5 м. Фортеця мала форму неправильного чотирикутника. На валах були поставлені дерев'яні стіни з чотирикутними баштами. Систему оборони доповнювали ще три вежі, що перебували всередині стін: висока пірамідальна дозорна з кількома ярусами обхідних галерей-балконів і дві більш низьких, з одним ярусом обходів. Потужні укріплення фортеці дозволили утримати її під час облоги поляками 1609 року.

На території фортеці знаходився соборний комплекс.

Чухломська фортеця проіснувала до 1727 року, коли «велика пожежа» у своєму шаленому буйстві знищила усі будівлі. На території стародавньої фортеці зараз розташований міський парк.

Преображенський собор[ред. | ред. код]

Преображенський собор побудований в 1747 році. Пізніше, вже в другій половині XVII століття в декількох метрах західніше було зведено дзвіницю. Слідом за цим між храмом та дзвіницею збудували трапезну. Незважаючи на погану збереженість Преображенський собор є одним з найяскравіших в Костромській області пам'ятників свого часу. Собор розташований в центральній частині міста на північний захід від древніх валів.

Олександровська богадільня[ред. | ред. код]

Олександровська богадільня відкрита 30 серпня 1889. Повітове земство, бажаючи увічнити пам'ять Олександра II, вирішило віддати місту двоповерховий будинок, побудований в останній чверті XIX в. Будівлю, що стала головним корпусом богадільні, переобладнали. У 1892 р. на другому поверсі богадільні влаштували домову церкву. Двоярусну дерев'яну дзвіницю поставили ліворуч від будинку по червоній лінії вулиці. У роки Першої світової війни в богадільні влаштували лазарет, а після жовтневої революції її передали під школу.

Дитячий притулок[ред. | ред. код]

Дитячий притулок — приклад характерного для свого часу крупного благодійного комплексу, що грає значну роль у формуванні історичного містобудівного середовища Чухломи. Спочатку, в 1903–1905 роках, був споруджений головний корпус, а слідом за ним південний корпус і дві споруди, призначені для розміщення персоналу. Територія комплексу на початку XX століття була упорядкована регулярними липовими посадками. У перші роки становлення радянської влади в будівлях притулку розмістилася міська лікарня.

Відомі уродженці[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. СССР. Административно-территориальное деление союзных республик на 1 января 1980 года / сост. В. А. Дударев, Н. А. Евсеева. — М. : Изд-во «Известия Советов народных депутатов СССР», 1980. — С. 149.
  2. Белоруков Д. Ф.  Город Чухлома. Деревни, сёла и города Костромского края
  3. а б Чухлома в энциклопедии «Мой город»

Посилання[ред. | ред. код]