Чуюнча (річка)
| Чуюнча | |
|---|---|
 | |
| 45°08′15″ пн. ш. 34°03′39″ сх. д. / 45.1375000000277780° пн. ш. 34.06111000002777445° сх. д. | |
| Витік | |
| • координати | 45°08′14″ пн. ш. 34°03′42″ сх. д. / 45.13722° пн. ш. 34.06167° сх. д. |
| Гирло | Салгир |
| • координати | 44°58′14″ пн. ш. 34°15′50″ сх. д. / 44.97056° пн. ш. 34.26389° сх. д. |
| Басейн | Азовського моря |
| Країни: |
 Україна |
| Регіон | Автономна Республіка Крим |
| Довжина | 37 км |
| Площа басейну: | 132 км² |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Чуюнча (рос. Чуюнчи[1], Галтчик-Кая, Маленькая)[2] — річка в Україні, у Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим. Права притока Салгир, (басейн Чорного моря).
Опис[ред. | ред. код]
Довжина річки 37 км, площа басейну водозбору 132 км²[2], найкоротша відстань між витоком і гирлом — 24,42 км, коефіцієнт звивистості річки — 1,52 [3]. Формується багатьма безіменними струмками та загатами[3].
Розташування[ред. | ред. код]
Бере початок на південно-східній околиці села Краснівка (крим. Krasnovka) . Тече переважно на північний захід через Живописне (до 1948 року — Бекі-Елі, крим. Beki Eli) , Урожайне (до 1948 року — Чоюнчи, крим. Çoyunçı) і на східній стороні від села Красна Зорька (до 1948 — Карача-Кангил, крим. Qaraça Qañğıl) впадає у річку Салгир.
Населені пункти вздовж берегової смуги: Чайкине (до 1948 року — Чуйке, крим. Çüyke) , Первомайське (до 1948 року — Бій-Таниш, крим. Biy Tanış) .
Цікавий факт[ред. | ред. код]
- У книзі Петер-Симон Паллас "НАБЛЮДЕНИЯ, СДЕЛАННЫЕ ВО ВРЕМЯ ПУТЕШЕСТВИЯ ПО ЮЖНЫМ НАМЕСТНИЧЕСТВАМ РУССКОГО ГОСУДАРСТВА
в 1793—1794 годах " про цю річку зазначено:
|
|
|
- Біля села Трудове річку перетинає автошлях Р23 (автомобільний шлях регіонального значення на території України, Сімферополь — Феодосія).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Военно-топографическая карта Российской Империи 1846—1863 гг. (издавалась до 1919 г.), созданная под руководством Ф. Ф. Шуберта и П. А. Тучкова. Масштаб: 3 версты на дюйм. Ряд: XXXIII, лист: 13. Показаны территории: Таврической губернии. Архів оригіналу за 28 квітня 2020. Процитовано 21 квітня 2020.
- ↑ а б САЛГИР И ЕГО ПРИТОКИ. Архів оригіналу за 17 вересня 2020. Процитовано 21 квітня 2020.
- ↑ а б google.com.ua/maps/@45.0551337,34.1019262,14z?hl=uk
- ↑ [https://imwerden.de/pdf/pallas_puteshestvie_po_yugu_rossii_v_1793-94_godakh.pdf Петер-Симон Паллас // НАБЛЮДЕНИЯ, СДЕЛАННЫЕ ВО ВРЕМЯ ПУТЕШЕСТВИЯ ПО ЮЖНЫМ НАМЕСТНИЧЕСТВАМ РУССКОГО ГОСУДАРСТВА в 1793-1794 годах ]
Література[ред. | ред. код]
- Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.
- Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 616
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |