Чуєш, брате мій (Журавлі)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Чуєш, брате мій»
Пісня у виконанні
Жанр стрілецька
Мова українська
Автор пісні Богдан Лепкий
Композитор Левко Лепкий

«Чуєш, брате мій»Видиш, брате мій») — стрілецька пісня на вірш Богдана Лепкого «Журавлі», яку вважають народною. Музику до пісні написав Левко Лепкий.

Текст пісні[ред. | ред. код]

Чуєш, брате мій,
Товаришу мій,
Відлітають сірим шнуром
Журавлі у вирій.

Приспів

Кличуть: кру-кру-кру,
На чужині умру,
Заки море перелечу,
Крилонька зітру,
Крилонька зітру,
Кру-кру-кру.

Мерехтить в очах
Безкінечний шлях,
Гине, гине в темній мряці
Слід по журавлях.

Приспів

Чути: кру-кру-кру,
На чужині умру,
Заки море перелечу,
Крилонька зітру,
Крилонька зітру,
Кру-кру-кру...

Історія пісні[ред. | ред. код]

Поезія Богдана Лепкого написана у Кракові 1910 року. Ось що розповідає про це сам автор:

«
«Я вертав з театру, з драми Виспянського «Ніч листопадова», під ногами шелестіло пожовкле листя, а над головою лунали крики відлітаючих журавлів. Вірш склався немов сам із себе, без мойого відома і праці.
До його підібрав музику мій брат, Лев Лепкий, січовий стрілець, і ця композиція стала улюбленою стрілецькою піснею...»
»

Журавлі асоціювалися з польськими повстанцями, що піднялися на боротьбу проти іноземного гніту в листопаді 1830 року, а також із знедоленими українцями, що мусили покидати рідний край.

Поезія «Видиш, брате мій» вперше надрукована в жовтні 1912 року у львівському літературно-мистецькому часописі «Неділя». А вже 1915 року у Відні Богдан Лепкий видав збірочку творів, присвячених українським січовим стрільцям, де на с. 11 вміщено текст і мелодію пісні «Видиш, брате мій», а під піснею малюнок з убитим стрільцем. Вже у цій збірці в одних випадках січові стрільці співають цю пісню над убитим своїм товаришем «Видиш, брате мій», в інших — «Чуєш, брате мій».

Обробку пісні здійснили кілька композиторів, зокрема Олександр Кошиць та Кирило Стеценко.

Український письменник Юрій Смолич у романі «Реве та стогне Дніпр широкий» згадує, як у 1917 році в Києві пісню «Журавлі» співали в «концентраційному таборі за колючим дротом»,

«
«співали військовополонені галичани, щойно повернувшися зі своїх каторжних робіт: дробили каміння на бруківку біля Ланцюгового мосту. Свою пісню вони заспівували щовечора, ніч у ніч, і була це неначе вечірня молитва перед тим, як відійти до сну. Вони співали її от уже котрий день, котрий місяць і не перший рік. І була це навіть не пісня, а молитви благання: поклик о поміч!
...Цю пісню вже добре знали на Печерську. І коли зринала вона з провалля під Черепановою горою, по всіх печерських садах, по схилах і горбах від Кловської до Косого капоніра, всі інші співи враз ущухали. Люди слухали сумної мелодії та трагічних слів і журилися разом із піснярами над гіркою долею».
»

Виконавці[ред. | ред. код]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg YouTube full-color icon (2017).svg Журавлі (Чуєш, брате мій...) Хор імені Григорія Верьовки // Відеоканал Bronisliva. — 2013. — 18 вересня.
Nuvola apps kaboodle.svg YouTube full-color icon (2017).svg Журавлі (Чуєш, брате мій...) Борис Гмиря // Відеоканал Bronisliva. — 2013. — 6 вересня.
Nuvola apps kaboodle.svg YouTube full-color icon (2017).svg Журавлі (Чуєш, брате мій...) Квітка Цісик // Відеоканал intersat1000. — 2011. — 23 вересня.
Nuvola apps kaboodle.svg YouTube full-color icon (2017).svg Журавлі (Чуєш, брате мій...) Василь Жданкін // Відеоканал Zakharii. — 2013. — 19 січня.
Nuvola apps kaboodle.svg YouTube full-color icon (2017).svg Журавлі (Чуєш, брате мій...) Тріо бандуристок «Дивоструни» // Відеоканал Андрія Красоткіна. — 2010. — 6 січня.
Nuvola apps kaboodle.svg YouTube full-color icon (2017).svg Журавлі (Чуєш, брате мій...) Володимир Вермінський // Відеоканал abcsite. — 2009. — 3 квітня.
Nuvola apps kaboodle.svg Чуєш, брате мій? на YouTube Дмитро Гнатюк // відеоканал Михайла Матусовського. — 2016. — 4 травня.

Пісня перекладена різними мовами, її виконували і виконують розмаїті хори, знамениті співаки, зокрема:

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]