Чіаурелі Михайло Едишерович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Михайло Чіаурелі
მიხეილ ჭიაურელი
Ім'я при народженні ოთარ იოსელიანი
Дата народження 25 січня (6 лютого) 1894(1894-02-06)
Місце народження Російська імперія Тифліс
Дата смерті 31 жовтня 1974(1974-10-31) (80 років)
Місце смерті Тбілісі, Грузинська РСР
Поховання Дідубійський пантеон і Мтацмінда
Громадянство СРСР СРСР
Alma mater Тбіліська академія мистецтв (1912)
Професія Режисер, сценарист, актор, продюсер
Кар'єра 19211974
Заклад Всеросійський державний інститут кінематографії
Нагороди
IMDb ID 0157102

Миха́йло Едише́рович Чіауре́лі (груз. მიხეილ ჭიაურელი; 25 січня (6 лютого) 1894(18940206), Тифліс — 31 жовтня 1974, Тбілісі) — радянський кінорежисер, сценарист, актор, продюсер грузинського походження. Народний артист СРСР з 1948 року. Депутат Верховної ради СРСР 1—3-го скликань.

Біографія[ред. | ред. код]

Михайло Чіаурелі народився 6 лютого 1894 року у Тифлісі. Батько походив із селян села Сагареджо, а мати була селянкою із Дігомі.

У 1909 році закінчив Тифліське ремісниче училище. Деякий час працював слюсарем. Брав участь у любительському робітничому театральному гуртку при Народному домі в Тифлісі. З 1915 році працював у театрі. У 1916 році закінчив школу живопису і скульптури. У 1921 році брав участь в організації театру Революційної Сатири при Грузинському відділенні РОСТу. З 1922 по 1924 рік жив у Німеччині, де навчався в скульптурних майстернях, після чого, з 1924 по 1926 роки, працював скульптором у Тифлісі. З 1926 по 1928 роки був актором і режисером «Червоного театру» при Пролеткульті. Також у період з 1926 по 1941 роки Чіаурелі був режисером і художнім керівником організованого ним Грузинського театру музичної комедії. З 1928 року — режисер тресту «Держкінопрому Грузії».

Член ВКП(б) з 1940 року.

З 1946 по 1955 рік був режисером «Мосфільму». З 1955 до 1957 року — режисер Свердловської кіностудії. Викладав у кіноакторській школі при Тбіліській кіностудії. У 19501960 роках викладав у ВГІКу, професор (з 1951 року)

Чоловік легендарної драматичної актриси Веріко Анджапарідзе, батько актриси Софіко Чіаурелі, дядько кінорежисера Георгія Данелії.

За спогадами Довженка[1], М. Чіаурелі критикував його у сталінські часи:

Ты вождю пожалел десять метров пленочки. Ты ни одного эпизода ему не сделал. Пожалел! Не хотел изобразить вождя! Гордость тебя заела, вот и пожинай теперь… ты-ы! Как надо работать в кино? И что твой талант? Тьфу, — вот что твой талант… Ничего он не значит, если ты не умеешь работать… Ты работай, как я: думай, что хочешь, а когда делаешь фильм, разбрасывай по нему то, что любят: тут серпочек, тут молоточек, там звздочка…, а також робив підступи проти Довженка як під час діяльності Берії, так і після арешту останнього.

Фільмографія[ред. | ред. код]

Режисер[ред. | ред. код]

Сценарист[ред. | ред. код]

Актор[ред. | ред. код]

Продюсер[ред. | ред. код]

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

Кінофестиваль у Карлових Варах[ред. | ред. код]

Сталінська премія І ступеня[ред. | ред. код]

  • Лауреат в області літератури і мистецтва 1941 року
  • Лауреат в області літератури і мистецтва 1943 року
  • Лауреат в області літератури і мистецтва 1946 року
  • Лауреат в області літератури і мистецтва 1947 року
  • Лауреат в області літератури і мистецтва 1950 року за фільм «Падіння Берліна»

Венеційський кінофестиваль[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Довженко без гриму: листи, спогади, архівні знахідки. Упорядники Віра Агеєва, Сергій Тримбач. К., «Комора», 2014, с. 220—221 — ISBN 978-966-97346-8-6

Посилання[ред. | ред. код]