Чіно да Пістоя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чіно да Пістоя
італ. Cino da Pistoia
Ім'я при народженні італ. Guittoncino di Francesco dei Sigisbuldi
Народився близько 1270
Пістоя, Тоскана, Італія[1]
Помер 1336/1337
Пістоя, Тоскана, Італія[1]
Поховання Кафедральний собор в Пістоїd
Діяльність поет-адвокат, юрисконсульт, викладач університету, поет
Alma mater Болонський університет
Вчителі Pierre de Belleperched і Dinus de Rossonisd
Відомі учні Бартоло да Сассоферрато
Знання мов латина і італійська
Заклад Болонський університет, Флорентійський університет, Сієнський університет і Перудзький університетd
Жанр поезія
Рід Q99898718?

Чіно да Пістоя (також пишуть «Пістойя», Чіно з Пістої, Чіно Пістойський, італ. Cino da Pistoia; його повне ім'я — Гу­іт­тон­чі­но де Си­гібуль­ді, італ. Guittoncino de Sighibuldi. * близько 1270, місто Пістоя, Тоскана — †1336 або 1337, там само) — італійський правознавець та поет, засновник школи постглосаторів[en] (коментаторів) римського права. У поезії належав до представників стилю Дольче стиль нуово (італ. Dolce stil nuovo). Університетський вчитель правника Бартола та поета Петрарки.

З біографії[ред. | ред. код]

Народився у містечку Пістоя (за 32 кілометри від Флоренції) у родині нотаріуса Франченско та його дружини Діаманте. Сім'я батька Чіно належала до знатних патриціанських родів.

Основи наук та класичні мови Чіно почав опановувати у рідному місті під керівництвом Франческо да Колле (Francesco da Colle). У 1279—1284 роках тут же в Пістої Чіно розпочав вивчення права у професора Діно Россоні. Впродовж 1284—1292 років Чіно продовжував вивчення римського права в Болонському університеті, слухав лекції Франческо Аккурсія та Ламбертіно Рампоні.

В період 1292—1294 Ч. да Пістоя був у Франції, де знову займався вивченням права в університетах Парижа та Орлеана у професорів П'єра де Бельперша та Жака де Ревіньї[en]. У Франції Пістоя підготував основну частину свого знаменитого правничого трактату Lectura in codicem.

11 червня 1314 року вже ймовірно на батьківщині у Пістої Чіно завершив написання Lectura in codicem, що являв собою коментар до перших дев'яти книг Кодексу Юстиніана, а 9 грудня 1314 року він успішно провів публічний захист цієї роботи в Болонському університеті і отримав ступінь доктора права[2].

Чіно да Пістоя займався юридичною та викладацькою практикою у Флоренції, Мацертаті, Сієні, Болоньї та Перуджі.

Був автором збірки поетичних творів «Пісні».

Твори[ред. | ред. код]

  • Cinus de Pistoia. Commentaria in Codicem. 2 vols. (Ed.: Pavia 1483; Lyon 1526; Frankurt 1578).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Archivio Storico Ricordi — 1808.
  2. Christopher Kleinhenz. Cino da Pistoia (c. 1270 — c. 1336 or 1337) // Key figures in medieval Europe. An Encyclopedia // Ed. Richard K. Emmerson. — New York-London: Routledge, 2006. — p. 141.

Література[ред. | ред. код]

  • G. M. Monti. Cino da Pistoia Giurista. — Citta del Castello, 1924.
  • G. Astuti. Cino da Pistoia e la giurisprudenza del suo tempo // Colloquio Cino da Pistoia, Atti dei Convegni Lincei 18. — Roma: Accademia Nazionale dei Lincei, 1976. — Р. 129—152.
  • Christopher Kleinhenz. Cino da Pistoia (c. 1270 — c. 1336 or 1337) // Key figures in medieval Europe. An Encyclopedia / Ed. Richard K. Emmerson. — New York-London: Routledge, 2006. — p. 141—142.

Посилання[ред. | ред. код]