Шабо
| село Шабо | |||
|---|---|---|---|
| |||
 | |||
| Країна |  Україна
| ||
| Область | Одеська область | ||
| Район |  Білгород-Дністровський район
| ||
| Громада | Шабівська сільська громада | ||
| Код КАТОТТГ | UA51040310010035609 | ||
| Облікова картка | Шабо | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1788 як Аша-Абаг | ||
| Населення | 7108 | ||
| Площа | 4,61 км² | ||
| Густота населення | 1541,87 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 67770 | ||
| Телефонний код | +380 04849 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 46°07′37″ пн. ш. 30°23′06″ сх. д. / 46.12694° пн. ш. 30.38500° сх. д.Координати: 46°07′37″ пн. ш. 30°23′06″ сх. д. / 46.12694° пн. ш. 30.38500° сх. д. | ||
| Водойми | Дністровський лиман | ||
| Відстань до районного центру |
8 км | ||
| Найближча залізнична станція | Шáбо | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 67770, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Шабо, вул. Центральна, буд. 63 | ||
| Карта | |||
  Шабо | |||
 Шабо | |||
| Мапа | |||
| |||
|
| |||
Шабó — село в Україні, в Білгород-Дністровському районі Одеської області, адміністративний центр Шабівської сільської громади. Розташоване на березі Дністровського лиману, на відстані 10 км від Чорного моря. Через село проходить об'їзна гілка E87 — траса Н33 Монаші — Одеса.
Місце, куди прибули швейцарські переселенці, спрадавна називалося — «Аша-Абага» (тур. Acha-abag), що турецькою означає «Нижні сади» («садами» в той час називали виноградники, а «нижніми» їх іменували тому, що вони розташовувалися нижче Аккермана). Франкомовні швейцарці спочатку намагалися зберегти історичну турецьку назву, але через труднощі вимови поступово переробили його в «Шаба» (Schabag, «g» наприкінці слова у французькій не вимовляється), а потім остаточно перейменували в «Шабо» на французький манір.
Перше татарське поселення на місці сучасного Шабо з'явилося близько 500 років тому. Найбільш раннє свідчення про існування Шабо зафіксовано у формі «Аша-Абага» в картографічному джерелі 1788 року. Ця дата вважається датою заснування Шабо[1].
10 листопада 1822 року з дозволу імператора Олександра I було створено поселення переселенців зі швейцарського кантону Во. Натхненник переселення швейцарців і засновник колонії — Луї-Венсан (Іван Карлович) Тардан, який зазначав: «Якщо хочете побачити рай на землі, кращого місця не знайдете».
Станом на 1886 рік у швейцарській колонії, центрі Шабської волості Аккерманського повіту Бессарабської губернії, мешкало 494 особи, налічувалось 83 дворових господарства, існувала лютеранська церква, школа, крамниця[2]. За 7 верст — молитовний будинок.
Село є колишнім районним центром Лиманського району Аккерманської області.
У ніч на 27 січня 2015 року в Шабо було завалено пам'ятник російському політичному діячеві та організатору червоного терору В. Леніну[3].
Згідно з переписом 1989 року, населення села становило 8449 осіб, з яких 3833 чоловіки та 4616 жінок.[4]
За переписом населення 2001 року, в селі мешкали 7152 особи.[5]
Розподіл населення за рідною мовою, за даними перепису 2001 року:[6]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 64,04 % |
| російська | 33,98 % |
| молдовська | 0,72 % |
| болгарська | 0,69 % |
| білоруська | 0,13 % |
| вірменська | 0,13 % |
| гагаузька | 0,08 % |
Село відоме своєю виноробною продукцією, на його території розташоване ТОВ «Промислово-торговельна компанія Шабо».
Перші виноградні сади в цьому регіоні були висаджені ще греками й генуезцями в VI столітті. Пізніше унікальні сорти винограду сюди завезли турки, які заснували поселення Аша-Абаг. І вже «офіційні» основоположники культурного виноробства в цьому регіоні — франкомовні швейцарські переселенці — називали це місце Шабаг, яке з часом місцеве населення перейменувало на легше — Шабо.
Шабо — одне з небагатьох місць у Європі, де лоза не постраждала від «виноградної чуми» — філоксери. Примітно, що під час антиалкогольної кампанії 1985 року в Шабо практично не вирубувалися виноградники. І в наші дні шабські вина славляться своєю якістю.
Лише у виноградниках Шабо вирощується сорт Тельті курук – єдиний автохтонний сорт винограду в Україні, який не змінив своїх органолептичних властивостей протягом сотень років.[7]
У 2009 році в селі відкрили Центр культури вина Шабо.
У 1889 і 1891 роках у Шабо перебувала Леся Українка. Влітку 1891-го, лікуючись у Криму в Євпаторії, під час спалаху епідемії тифу вона захворіла й змушена була виїхати в серпні 1891 року в Шабо. Родина швейцарських переселенців-колоністів Тардан гостинно приймала Лесю Україніку близько двох місяців, аж до її повного одужання. У Шабо Лесю Українку відвідали М. В. Лисенко та сім'я Комарових. Під час перебування в Шабо Леся багато читала і вела інтенсивне листування. Зокрема, писала листи до письменника і видавця М. І. Павлика, до свого дядька — відомого вченого й суспільного діяча М. П. Драгоманова, до матері — Олени Пчілки та батька — П. А. Косача[8].
У Шабо похований український патріот Ігор Іванов, командир-десятник одеського відділення «Правого сектора», який загинув у зіткненні з проросійськими бойовиками під час протистояння в Одесі 2 травня 2014 року[9].
- Альошина-Костюкова Вікторія Дмитрівна — артистка оперети (ліричне сопрано), Народна артистка України.
- ↑ Найкрасивіші екскурсіі в Одеській області. https://odessa-future.com.ua/ (Ukrainian) . Архів оригіналу за 1 травня 2021. Процитовано 29.04.2021.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ В Одеській області триває «ленінопад». Архів оригіналу за 25 лютого 2015. Процитовано 27 січня 2015.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2019.
- ↑ Ковчег смаку. Україна
- ↑ Подорож до Акермана. Архів оригіналу за 18 квітня 2015. Процитовано 6 липня 2012.
- ↑ Загиблого Ігоря Іванова нагородили церковною медаллю «За жертовність і любов до України». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 1 вересня 2015.
- Шабо // В кн. Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область.-Київ,1969.-с. 310—319(Бойко Д. П. і Галяс Василь Терентійович)
- История Городов и Сел. Том Одесская область, стр. 277—288 (рос.)
- Шабо — Інформаційно-пізнавальний сайт | Одеська область у складі УРСР [Архівовано 23 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 911 с.)
| Населені пункти ліквідованого Білгород-Дністровського району (1940—2020)¹ | |
|---|---|
| Селища | |
| Села | Абрикосове • Авидівка • Адамівка • Андріївка • Бикоза • Біленьке • Благодатне • Бритівка • Великомар'янівка • Веселе • Вигон • Випасне • Вільне • Володимирівка • Гончарівка • Дальнічень • Долинівка • Зелене • Зеленівка • Карналіївка • Козацьке • Косівка • Красна Коса • Крутоярівка • Курортне • Маразліївка • Миколаївка • Молога • Монаші • Нова Царичанка • Нове • Олексіївка • Петрівка • Південне • Підгірне • Польове • Полянка • Попаздра • Привітне • Приморське • Розкішне • Романівка • Руськоіванівка • Садове • Салгани • Семенівка • Софіївка • Стара Царичанка • Старокозаче • Сухолужжя • Удобне • Чабанське • Черкеси • Чистоводне • Шабо • Широке |
| Примітка: | ¹) 17 липня 2020 року колишній Білгород-Дністровський район (1940—2020) було ліквідовано в результаті адміністративно-територіальної реформи, а більшість його населених пунктів увійшли до складу новоутвореного Білгород-Дністровського району |