Шавлія віщунів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шавлія віщунів
Salvia divinorum -1.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти
Підклас: Айстериди
Порядок: Губоцвіті (Lamiales)
Родина: Глухокропивові (Lamiaceae)
Підродина: Nepetoideae
Триба: Nepeteae
Рід: Шавлія (Salvia)
Вид: Шавлія віщунів
Біноміальна назва
Salvia divinorum
Epling & Játiva, 1962
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Salvia divinorum
EOL logo.svg EOL: 483858
IPNI: 456121-1
ITIS logo.svg ITIS: 506025
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 28513
The Plant List: kew-182532

Шавлія віщунів (шавлія провісників, сальвія, Salvia divinorum Epling & Játiva) — рослина з родини глухокропивових, листя якої містять в собі психоактивний галюциноген Сальвінорин А.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2010 року № 373 внесена до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів[1].

Постановою уряду № 408 від 23 травня 2012 року «шавлію віщунів» виключено з переліку заборонених наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів. Але це не означає, що шавлія віщунів стала мати легальний статус в України: в Пункті 3 цієї ж постанови у примітці 2 сказано, щодо рослин або їх частин, які містять будь-який засіб, включений до списку № 1 таблиці IV, здійснюються ті самі заходи контролю, як і щодо зазначеного засобу.

Також у Пояснювальній записці від Державної служби України з контролю за наркотиками приведено обґрунтування необхідності прийняття акту: «Рослини, які пропонується виключити, в природних умовах на території України не ростуть і лише деякі з них у обмежених кількостях вирощуються в тепличних умовах для наукових цілей. До того ж контроль за названими рослинами передбачається постановою Кабінету Міністрів України від 27.06. 2011 № 796, якою запроваджуються заходи з відстеження будь-яких рослин або їх частин у разі наявності в їх складі наркотичних засобів або психотропних речовин і включення таких рослин до Переліку дублює рішення Уряду.»[2]

Міжнародно-правовий статус ентеогенів[ред. | ред. код]

Стаття 32 Конвенції про психотропні речовини дозволяє державам звільняти від заборони певні традиційні способи вживання речовин:

« Держава, на території якої ростуть дикі рослини, що містять психотропні речовини з числа тих, що містяться в Додатку I, і які традиційно використовуються певними невеликими, чітко визначеними групами в магічних чи релігійних обрядах, може під час підписання, ратифікації чи приєднання, робити застереження щодо цих рослин стосовно положень статті 7, за винятком положень, що стосуються міжнародної торгівлі.
«

Однак це звільнення застосовується лише в тому випадку, коли рослину буде явно додано до Списків психотропної конвенції. Нині Конвенція застосовується лише до хімічних речовин. Однак у Коментарі до Конвенції про психотропні речовини зазначається, що рослини, які містять її, не підлягають міжнародному регулюванню[3]:

Вирощування рослин, з яких отримують психотропні речовини, не регулюється Віденською конвенцією .... Ні корона (плід, брунька з мескалем) кактуса пейот, ні коріння рослини Mimosa hostilis[en], ані псилоцибінові гриби не включено до Списку 1, а лише відповідні речовини, мескалін, ДМТ та псилоцин.
Нині жодні рослини (природні матеріали), що містять ДМТ, не регулюються Конвенцією 1971 року про психотропні речовини. Отже, препарати (наприклад, відвари), виготовлені з цих рослин, включно з аяхуаску, не перебувають під міжнародним контролем і, отже, не підпадають під дію жодної статті Конвенції 1971 року. - Міжнародна рада з контролю за наркотиками (МКНБ), ООН
[4]

Відеозаписи наркотичного стану[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]