Шаличев Віталій Семенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Віталій Шаличев
Особові дані
Повне ім'я Віталій Семенович
Шаличев
Народження 30 жовтня 1946(1946-10-30) (73 роки)
  Чистякове, Сталінська область, УРСР
Зріст 177 см
Вага 69 кг
Громадянство СРСР, Україна
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1964 СРСР «Шахтар» (Ч) 0 (0)
1965—1970 СРСР «Шахтар» (Д) 56 (9)
1965  СРСР «Шахтар» (Ч) 11 (4)
1966—1967  СРСР «Таврія» (С) 59 (11)
1971 СРСР «Торпедо» (М) 0 (0)
1971—1972 СРСР «Дніпро» (Дніпроп.) 12 (2)
1973—1974 СРСР «Авангард» (С) 43 (11)
1974—1977 СРСР «Будівельник»/«Колгоспчі» 95 (25)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
1986—1990
1995
2001
СРСР «Океан» (Керч)
Україна «Таврія» (С)
Україна «Металіст» (Харків)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Віталій Семенович Шаличев (нар. 9 січня 1962, Донецьк, УРСР) — радянський український футболіст та український тренер, виступав на позиції півзахисника. Заслужений тренер України.

Кар'єра гравця[ред. | ред. код]

Футбольну кар'єру розпочав 1964 року в клубі «Шахтар» (Торез). З 1965 року зарахований у «Шахтар» (Донецьк), але аж до 1968 року не провів жодної гри за основний склад, періодично виступаючи за дублюючий склад гірників. Тому поневірявся по орендах. У 1965 році повернувся в торезький «Шахтар», а в 1966-1967 роках підсилив склад сімферопольської «Таврії», за яку провів 59 матчів, забив 11 м'ячів. З 1968 по 1970 рік знову грав за «Шахтар» (Донецьк), 56 матчів та 9 забитих м'ячів. У 1971 році перейшов «Торпедо» (Москва), але пробитися до першої команди не зумів, тому виступав за дубль москвичів, у складі якого забив 1 м'яч. В середині сезону перейшов у клуб Першої ліги «Дніпро» (Дніпропетровськ), де зіграв 12 поєдинків, відзначився 2 голами. У 1973 році перейшов до складу клубу другої ліги «Авангард» (Севастополь). У 1974 році виїхав у Туркменську РСР, де став гравцем ашгабатського «Будівельника», який потім змінив назву на «Колхозчі». У складі ашгабатців провів 95 поєдинків, забив 25 м'ячів, а в 1977 році завершив кар'єру гравця.

Грав також за молодіжну збірну СРСР, а потім й за олімпійську збірну Радянського Союзу.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

По завершенні кар'єри гравця розпочав тренерську діяльність. У 1977 повернувся до Сімферополя, де облаштувалася його сім'я (дві дочки й син), рік відпрацював з дітьми в «Таврії». Потім закінчив вищу школу тренерів у Москві (вчився в одній групі з Михайлом Івановичем Фоменко). З 1082 по 1985 рік допомогав тренувати «Кривбас», а з 1986 року став головним тренером керченського «Океану». У 90-і роки три роки працював в Мавританії з одним з провідних клубів цієї країни.

У лютому 1995 року очолив сімферопольську «Таврію», яка при ньому двічі обіграла київське «Динамо» в 1/4 Кубка України — в Сімферополі (2:1) і в Києві (1:0)[1]. 25 травня 1995 року покинув команду.

Пізніше, в різні роки, Віталій Семенович Шаличев працював з такими командами вищого українського та азербайджанського дивізіону як: криворізький «Кривбас», бакинський «Інтер», де асистував Анатолію Конькову.

У сезоні 2000/01 років очолював харківський «Металіст», однак особливих успіхів з командою не досяг[2] й у червні 2001 року пішов з клубу.

Напередодні початку сезону 2007/08 років знову став тренером «Таврії». Відпрацювавши з командою рік, влітку 2008 покинув її[3].

Досягнення[ред. | ред. код]

Як гравця[ред. | ред. код]

«Дніпро» (Дніпропетровськ)

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]