Шальке 04

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Шальке (футбольний клуб))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шальке 04
Повна назва Футбольний клуб
Гельзенкірхен-Шальке 04
Прізвисько «плути», «кобальтові»,
«гірники»
Засновано 4 травня 1904
Населений пункт Гельзенкірхен, Німеччина
Стадіон Фелтінс-Арена
Вміщує 62 271
Президент Німеччина Александр Йобст
Головний тренер Німеччина Томас Райс
Ліга Бундесліга 2
2022-23 Бундесліга 17
Вебсайт schalke04.de
Домашня
Виїзна
Запасна

Гельзенкірхен-Шальке 04 (нім. Gelsenkirchen-Schalke 04), більше знаний як Шальке 04 (нім. Schalke 04) — професійний німецький футбольний клуб з міста Гельзенкірхен, район Шальке. Найбільших успіхів досягав у 1930-ті та на початку 1940-вих (команда стала семикратним чемпіоном Німеччини). Клуб є великою частиною спортивного клубу, який налічує понад 140 000 членів (станом на грудень 2015), що робить «Шальке» другим за величиною клубом Німеччини. Також клуб має відомі команди з баскетболу, гандболу та легкої атлетики.

Найбільший успіх команди на європейській арені був у 1997 році, коли команда виграла Кубок УЄФА у міланського «Інтера». Також команда вигравала Кубок Інтертото у 2003 та 2004 роках.

Папа Іван-Павло II є почесним членом клубу, яким він став після проведення літургії на Паркштадіон (старий стадіон команди) у 1987 році.

Найпринциповішим суперником команди є дортмундська «Боруссія», у той час, як «Нюрнберг» є найкращим другом «Шальке». У команди є талісман, він називається Ервін (нім. Erwin).

Історія[ред. | ред. код]

Клуб «Шальке 04» був заснований 4 травня 1904. Перше ім'я клубу — «Вестфалія Шальке». Перші клубні кольори — червоний і жовтий. 20 травня 1923 «Шальке 04» перемагає в груповому турнірі районної ліги. 5 січня 1924 футболісти виходять з гімнастичного товариства і вибирають клубу нове ім'я - «FC Schalke 04». Новими клубними кольорами стають білий і синій.

23 лютого 1947 «Шальке 04» обігрує «Хертен» з рахунком 20:0, встановлюючи рекорд німецьких чемпіонатів. Однак цей результат, швидше за все, показує не настільки жахливу міць гельзенкирхенського клубу, а слабкість німецьких клубів. Футбол «Шальке 04» ослаб, і в 1947 році вони зайняли всього шосте місце.

У 1954 році «Шальке» у важкій боротьбі посідає третє місце. У 1955 році клуб вийшов у фінал кубка, де програв «Карлсруе» з рахунком 2:3. У 1958 році «Шальке 04» виграє Чемпіонат Німеччини у «Гамбурга».

У 1973 році «Шальке» переїжджає на новий стадіон «Паркштадіон», побудований спеціально для чемпіонату світу 1974 з місткістю в 70 000 осіб.

1999 року була визначена символічна збірна 20-го століття. В опитуванні взяли участь понад 10 000 вболівальників клубу: Норберт Нігбур — Клаус Фіхтель, Рольф Рюссман, Олаф Тон — Марк Вільмотс, Фріц Шепан, Ернст Куцорра — Райнгард «Стен» Лібуда, Клаус Фішер, Рюдигер Абрамчик.

У 2001 і 2002 роках «кобальтові» виграли Кубок Німеччини. У 2001, 2005, 2007 і 2010 роках «Шальке 04» знаходиться за крок від чемпіонства, займаючи другі місця.

У сезоні 2006/07 «кобальтові» посіли друге місце. У Лізі чемпіонів УЄФА 2007/08 «кнаппенам» вдалося пройти груповий етап, дійшовши до чвертьфіналу, обігравши «Порту» в 1/8 фіналу.

23 липня 2011 «Шальке 04» виграв Суперкубок Німеччини, обігравши на «Фельтінс-Арені» Дортмундську «Боруссію». Основний час закінчився внічию 0:0, а в серії пенальті «кобальтові» виграли з рахунком 4:3.

12 червня 2015 на пост головного тренера був призначений Андре Брайтенрайтер. Контракт був розрахований на два роки, до 30 червня 2017, але вже наступного літа Брайтенрайтера звільнили з посади.

22 травня 2021 Шальке 04 уже без турнірної мотивації поступається Кельну 0:1 і прощається з Бундеслігою.

Досягнення[ред. | ред. код]

Склад[ред. | ред. код]

Станом на 9 жовтня 2023[1]
Поз. Нац. Гравець
1 ВР Німеччина Ральф Ферманн
2 ЗХ Нідерланди Томас Ауеян
3 ЗХ Австрія Лео Граймль
5 ЗХ Англія Деррі Маркін
6 ПЗ Німеччина Рон Шалленберг
7 ПЗ Німеччина Пауль Сегуін
8 ПЗ Німеччина Данні Латца
9 НП Німеччина Сімон Теродде (капітан)
10 ПЗ Німеччина Ліно Темпельманн
11 НП Франція Браян Ласме
14 НП Японія Суічіро Козукі
17 НП Німеччина Юсуф Кабадаї
18 ПЗ Косово Бленді Ідрізі
19 НП Туреччина Кенан Караман
21 ПЗ Німеччина Ніклас Тауер
Поз. Нац. Гравець
22 ЗХ Малі Ібрахіма Сіссе
24 ПЗ Німеччина Домінік Дрекслер
25 ЗХ Німеччина Тімо Баумгартль
26 ЗХ Чехія Томаш Калас
27 ЗХ Швейцарія Седрік Бруннер
28 ВР Німеччина Юстін Хеекерен
29 ПЗ Німеччина Тобіас Мор
32 ВР Німеччина Маріус Мюллер
34 ВР Австрія Міхаел Лангер
35 ЗХ Польща Марцін Камінський
40 НП Німеччина Себастьян Польтер
41 ЗХ Німеччина Геннінг Матрічиані
42 НП Німеччина Кеке Топп
43 ПЗ Німеччина Ассан Оуедраого

Примітки[ред. | ред. код]

  1. First Team. FC Schalke 04. Процитовано 11 липня 2023.

Посилання[ред. | ред. код]