Шалівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Церква у селі Бодруджаль, 1658 року
Хата в селі Стольне, оздоблена шалівкою

Шалі́вка — дощате покриття стін у вигляді вертикальних або горизонтальних рядів, дошки для такого покриття, а також окрема з таких дощок. Стіни, покриті такими дошками, називаються шальованими[1]. Дієслово «шалювати» («покривати тонкими дошками»), що дало назву матеріалу, походить від нім. schalen (можливо, через пол. szalować), пов'язаного з сер-в.-нім. schal, давн.в-нім. scala («шкаралупа»), спорідненими з укр. скала, скалка. Назва, очевидно, має зобов'язувати походженням тому, що первісно кору з дощок, призначених для обшивання, не знімали[2].

Шалівка широко використовується у цивільній і церковній архітектурі для обшивання дерев'яних хат і церков, а також для їх оздоблення. Розташовуючи шалівки різною товщини під різними кутами, створюють примхливі візерунки, що замінюють домову різьбу.

Література[ред. | ред. код]

  • Архітектура України. Велика ілюстрована енциклопедія. — Х.: Веста, 2010. — 224 с.: іл. ISBN 978-966-08-4948-8.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Шальований // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.