Шаманов Володимир Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир Шаманов
Володимир Шаманов

Нині на посаді
На посаді з5 жовтня 2016

Час на посаді:
24 травня 2009 — 5 жовтня 2016
ПрезидентДмитро Медведєв
Володимир Путін
НаступникАндрій Сердюков

Час на посаді:
6 січня 2001 — 22 листопада 2004
ПрезидентВолодимир Путін
ПопередникЮрій Горячев
НаступникСергій Морозов

Народився15 лютого 1957(1957-02-15) (61 рік)
Барнаул, Алтайський край, Російська РФСР, СРСР
ГромадянствоРосія Росія
Політична партіяEdinaya Russia.svg Єдина Росія
ЗванняRAF A F8ColGen after2010h.png Генерал-полковник
Нагороди
Герой Російської Федерації
Орден Святого Георгія IV ступеня
Орден Мужності
Орден «За військові заслуги»
Орден «За службу Батьківщині у Збройних силах СРСР» III ступеня
Медаль «За відзнаку у військовій службі»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Володимир Анатолійович Шаманов (рос. Владимир Анатольевич Шаманов, нар. 15 лютого 1957 року, Барнаул) — російський політик. Депутат Державної Думи РФ VII скликання з 5 жовтня 2016 року.

Командувач Повітряно-десантних військ Росії (24 травня 20095 жовтня 2016).[1]

Біографія[ред. | ред. код]

Генерал Володимир Шаманов брав участь в першій і другій чеченських війнах, за бойові заслуги йому присвоєно звання «Героя Росії».

У грудні 2000 року обраний губернатором Ульяновської області. Губернаторство генерала відмітилось низкою звинувачень у некомпетентності та лобіюванні інтересів біснес-структур Микити Михалкова, який підтримав Шаманова під час виборів.[2]

У листопаді 2004 року генерал зняв свою кандидатуру з чергових губернаторських виборів і отримав пост помічника прем'єр-міністра Михайла Фрадкова з питань соціального захисту військовослужбовців і взаємодії з ветеранськими організаціями.

У березні 2006 року переведений на посаду радника міністра оборони.

З листопада 2007 року займав посаду начальника Головного управління бойової підготовки і служби військ Збройних сил Російської Федерації. Після російсько-грузинської війни з серпня 2008 очолив російське угрупування військ в Абхазії.

25 травня 2009 року генерал-лейтенант Володимир Шаманов призначений на посаду командувача повітряно-десантними військами Росії. Директор міжнародної правозахисної організації «Г'юман Райтс Вотч» по Європі і Центральній Азії Холлі Картнер вважає, що генерала потрібно було не підвищувати по службі, а віддавати під слідство.

з 5 жовтня 2016 року — депутат Державної Думи РФ VII скликання.

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

Країни, в яких Володимир Шаманов потрапив під санкції

12 травня 2014 року Володимр Шаманов був включений до санкційного списку ЄС.[3]

22 серпня 2014 року генерал-полковник Володимир Шаманов, на той час Командувач ПДВ РФ, назвав заяви української сторони щодо розбитого підрозділу псковських десантників під Луганськом провокацією, і зробив заяву: «В нашій десантно-штурмовій дивізії всі живі й здорові».[4]

У вересні 2015 року Володимир Шаманов був включений до санкційного списку (номер 166 у списку) запровадженого Україною у відповідь на російську збройну агресію[5][6][7].

Інциденти[ред. | ред. код]

У лютому 2005 року Європейський суд з прав людини визнав Шаманова відповідальним за операцію федеральних сил в селі Катир-Юрт в лютому 2000 року, яка характеризувалася «масованим застосуванням зброї невибіркового дії» і призвела до загибелі цивільних осіб і порушення права на життя. У ході цієї операції федеральні сили завдавали по селу масовані удари. Європейським судом було встановлено, що Шаманов не вжив необхідних заходів обережності при використанні важкого озброєння в населеному районі, який російське командування оголосило «зоною безпеки».[джерело?] Слідом за рішенням європейського суду російська влада провела розслідування операції в Катир-Юрті, але у 2007 році справу припинили «за відсутністю складу злочину» у діях військових.[джерело?]

В Алхан-Юрт і підлеглі Шаманова федеральні військовослужбовці в грудні 1999 року вбили не менше 14 жителів за обставин, які дозволяють кваліфікувати їх загибель як позасудову страту.[джерело?]

18 серпня 2009 року Шаманов, командувач Повітрянодесантних військ РФ, використав армійський загін спецпризначення для того, щоб перешкодити обшуку на заводі власного зятя. Слідчий Олег Целіпоткін мав здійснити обшук заводу «Спорттек» у рамках кримінальної справи, завод належав Олексію Храмушину, зятю Шаманова. 7 жовтня 2009 року Шаманив отримав догану із формулюванням про «неповну службову відповідність» та «спробу використання службового становища з особистою метою».[8][9]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Владимир Шаманов назначен командующим ВДВ — Десантура.ру - о десанте без границ. desantura.ru. Процитовано 2017-05-31. 
  2. «Симбирский подельник». Інформаційне агентство «Стрингер». 14 вересня 2002
  3. новостей, Независимое бюро. Независимое бюро новостей | ЕС ввел санкции против Царева, Поклонской и Пономарева. nbnews.com.ua. Процитовано 2017-04-25. 
  4. Командующий ВДВ Шаманов дал ответ «Курьеру» о якобы подбитой БМД из Пскова. www.province.ru. Процитовано 2016-07-14. 
  5. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №549/2015. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 вересня 2015 року ’’Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)”. Сайт Президента України. 16 вересня 2015. 
  6. Санкции Украины против России: полный список компаний и персон. Ліга. 16 вересня 2015. 
  7. Додаток 1 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 вересня 2015 року ― Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій). Сайт Президента України. 2 вересня 2015. 
  8. Korrespondent.net. СКП отказался возбуждать уголовное дело против главы ВДВ России (ru). Процитовано 2018-10-03. 
  9. Командующий ВДВ Владимир Шаманов получил выговор. 2009-10-07. Процитовано 2018-10-03. 

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]