Шандор Іштван Дьордьович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Іштван Шандор
Особові дані
Повне ім'я Іштван Дьордьович Шандор
Народження 19 серпня 1944(1944-08-19) (75 років)
  Угорщина Угорщина
Зріст 175 см
Вага 75 кг
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1966 СРСР «Полісся» (Житомир) ? (?)
1967—1969 СРСР «Автомобіліст» (Житомир) 64 (6)
1970 СРСР «Спартак» (Суми) ? (?)
1970 СРСР «Автомобіліст» (Житомир) 9 (0)
1971 СРСР «Спартак» (Суми) ? (4)
1972—1973 СРСР «Фрунзенець» (Суми) ? (9)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
197?—1978 СРСР «Говерла» (Ужгород)
1981 СРСР «Прикарпаття» (Івано-Франківськ)
1984—1987 СРСР «Закарпаття» (Ужгород)
1988—1989 СРСР «Зірка» (Кіровоград)
Звання, нагороди
Нагороди
майстер спорту СРСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

І́штван Дьо́рдьович Ша́ндор[1] (угор. Sándor István, нар. 19 серпня1944, Угорщина) — колишній український футболіст угорського походження, а згодом — футбольний тренер. Грав на позиції півзахисника. Дворазовий чемпіон УРСР (1967, 1982) та бронзовий призер першості республіки (1970) з футболу. За видатні досягнення йому присвоєно почесне звання Майстер спорту СРСР.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Футбол він почав грати в юнацькі роки ще у рідному Закарпатті. У 1966 році його запросили до команди майстрів «Полісся» (Житомир), яка наступного року вже під назвою «Автомобіліст» з його участю виборола перше місце в першості УРСР серед команд своєї зони класу «Б», виграла стикові фінальні ігри та вийшла до 2 групи класу «А» чемпіонату СРСР з футболу 1968. У 1970 році він на короткий час потрапив до сумського «Спартака» — срібного призера чемпіонату УРСР з футболу 1969 серед команд класу «Б», але ще в тому році повернувся до «Автомобіліста». Однак через рік він всеж потрапив в Суми, де вже в тоді перейменованому на «Фрунзенець» колективу майстрів після успішних трьох сезонів завершив свою активну футбольну кар'єру.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Після завершення професіональної кар'єри футболіста його призначили тренером «Говерли» (Ужгород), яка тоді виступала у другій лізі чемпіонату СРСР з футболу (197?—1978). Згодом він став асистентом теж друголігової команди «Спартак» (Івано-Франківськ) (1979—1980), а у 1981 році — головним тренером цієї команди, назва якої тоді була «Прикарпаття» і вона виступала вже у першій лізі. Немала заслуга його в тому, що цей колектив майстрів в тому році у зональному етапі кубкового турніру СРСР здобув почесне четверте місце після таких відомих команд, як «Динамо» (Київ), «Кайрат» (Алма-Ата) та «Карпати» (Львів). У наступному сезоні його запросили до чернівецької «Буковини», яка тоді виборола звання чемпіона УРСР з футболу серед команд другої ліги (1982). У 1984 — 1987 роках він знову керував ужгородським колективом майстрів, назва якого в той час була «Закарпаття», а наприкінці восьмидесятих його призначили головним тренером «Зірки» (Кіровоград) (1988—1989).

Командні трофеї[ред. | ред. код]

Індивідуальні досягнення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]