Шаповал Микола Терентійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шаповал Микола Терентійович
Народився 15 червня 1919(1919-06-15)
Перша Багачка
Помер 22 березня 1982(1982-03-22) (62 роки)
Харків
Громадянство СРСР СРСР
Діяльність письменник, поет
Alma mater УжНУ
Нагороди Орден Червоної Зірки

Мико́ла Тере́нтійович Шапова́л (* 15 червня 1919, Багачка Перша — тепер Великобагачанський район — † 22 березня 1982, Харків) — український письменник та поет, кавалер ордена Червоної Зірки, нагороджений медалями.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походить з родини селян-бідняків. Був поводирем у кобзаря Федора Кушнерика, протягом 1928—1934 років виховувався в дитячому будинку — у віці двох років залишився круглим сиротою. Закінчив семирічку, вчився в Великосорочинському педагогічному технікумі, вчителював.

1938 року працював в великобагачанській газеті «Ленінський шлях» (згодом — «Рідний край»).

1939 вступає до Українського комуністичного інституту журналістики, мобілізований до Радянської армії.

Учасник Другої світової війни, був в рядах військ, котрі зайняли в 1943 Харків. Маршал Іван Конєв згадував у своїх мемуарах його листівку — заклик до бійців, яку він склав перед наступом.

Працював у газеті «Молодь України» кореспондентом по Закарпатській області.

Після війни — на Закарпатті, закінчив Ужгородський університет, працював у газеті.

Згодом повертається до Харкова, де писав оповідання, повісті, романи про історію й сучасність, вірші для дорослих та дітей.

Його поетичні збірки:

  • 1948 — «Третя весна»,
  • 1950 — «Світанок у горах»,
  • 1951 — «Переможці»,
  • 1955 — «Бескиди»,
  • 1955 — «Дороги співають»,
  • 1971 — «Теплі дощі»,
  • 1978 — «Поезії»,
  • 1982 — «Ясени».

Вийшли друком його повісті та новели:

  • 1959 — «Оляна»,
  • 1960 — «Мовчазна любов»,
  • 1962 — «Над Пслом небо високе».
  • 1963 — «Весна починалась у вересні»,
  • 1963 — «Нічна втеча»,
  • 1963 — «В пошуках скарбів» — про Д. І. Яворницького,
  • 1972 — «Неймовірна правда»,
  • 1977 — «Поле в обіймах»,
  • 1966 — роман «Іду до людей»,
  • «Троє, де ви?»,
  • «Останній постріл».

5 листопада 2004 року коштами мешкаючих в США його нащадків на будинку, котрий знаходиться в Харкові — на розі вулиць Чернишевського та Раднаркомівської, де з 1955 по 1982 роки він проживав, встановлена меморіальна дошка.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]