Шапошников Борис Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Борис Михайлович Шапошников
рос. Борис Михайлович Шапошников
B Shaposhnikov02.jpg
Народився 20 вересня (2 жовтня) 1882(1882-10-02)
Златоуст, Уфимська губернія, Російська імперія
Помер 26 березня 1945(1945-03-26) (62 роки)
Москва, РРФСР, СРСР
Приналежність РСЧА
Роки служби Російська імперія 19011918
СРСР 19181945
Звання IRA F5Col 1917 h.png Полковник

CCCP army Rank marshal CCCP infobox.svg Маршал Радянського Союзу

Командування Начальник Генерального штабу РСЧА
Війни/битви Перша світова війна
Громадянська війна в Росії
Німецько-радянська війна
Нагороди
Орден Леніна Орден Леніна Орден Леніна Орден Червоного Прапора
Орден Червоного Прапора Орден Суворова I ступеня Орден Червоної Зірки Орден Червоної Зірки
Медаль «За оборону Москви»
Медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії»

Нагороди Російської імперії

Орден Святого Володимира 4 ступеня
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святої Анни 3 ступеня
Орден Святої Анни 4 ступеня
Орден Святого Станіслава 3 ступеня

Бори́с Миха́йлович Ша́пошников (*20 вересня (2 жовтня) 1882(18821002), Златоуст, Уфимська губернія, Російська імперія — † 26 березня 1945, Москва, РРФСР, СРСР) — видатний радянський військовий діяч і військовий теоретик, Маршал Радянського Союзу (1940). Єдиний Маршал Радянського Союзу, який вибув зі збройних сил СРСР під час Другої світової війни (з причини смерті).

Біографія[ред.ред. код]

Народився в сім'ї службовців. Навчався в Красноуфимському промисловому і Пермському реальному училищах.

Ранні роки і початок військової кар'єри[ред.ред. код]

У 19011903 роках Шапошников навчався в Московському Олексіївському військовому училищі, яке закінчив по 1-му розряду і був проведений в чин підпоручика. Почав службу в 1-му Туркестанському стрілецькому батальйоні в Ташкенті, в 19031907 роках командував півротою.

У 19071910 роках навчався в Академії Генерального штабу. Проведений в штабс-капітани. Після закінчення академії продовжив службу в Ташкенті, де в 1910–1912 роках командував ротою. У 1912 році переведений старшим ад'ютантом штабу 14-ї кавалерійської дивізії в Ченстохова.

Перша світова війна[ред.ред. код]

З серпня 1914 року брав участь у Першій світовій війні на посаді ад'ютанта штабу 14-ї кавалерійської дивізії на Західному фронті, показав добре знання тактики, проявив особисту відвагу. У жовтні 1914 року був контужений. У січні — листопаді 1915 — помічник старшого ад'ютанта розвідвідділу штабу 12-ї армії на Північно-Західному фронті. У листопаді 1915 — травні 1916 року — начальник штабу Окремої зведеної козачої бригади.

У вересні 1917 року Шапошников проведений в чин полковника і призначений на посаду командира Мінгрельського гренадерського полку.

За військові подвиги і заслуги перед батьківщиною Борис Шапошников був нагороджений орденом Святого Станіслава 3-го ступеня, орденом Святого Володимира 4-го ступеня, орденом Святої Анни трьох ступенів.

У листопаді 1917 року на з'їзді делегатів військово-революційних комітетів був обраний начальником Кавказької гренадерської дивізії.

Група командувачів.
Сидять: член Реввійськради Республіки С.І.Гусєв, командуючий військами Південно-Західнно-Західного фронту О.І.Єгоров, член Реввійськради 1-ї Кінної армії К.Є.Ворошилов.
Cтоять: начальник штабу Південно-Західнно-Західного фронту М.М.Петін, командуючий 1-ю кінною армією С.М.Будьонний, начальник оперативного управління Польового штабу Реввійськради Республіки Б.М.Шапошников. 1921 рік

Громадянська війна у Росії[ред.ред. код]

22 травня 1918 року під час Громадянської війни вступив у Червону Армію. Був помічником начальника Оперативного управління штабу Вищої військової ради. З 7 вересня до кінця жовтня 1918 року — начальник розвідвідділу Штабу РВРР. З 30 вересня — у Військовому відділі Вищої військової інспекції РСЧА. З 4 березня 1919 року — перший помічник начальника штабу Української РСР. З 15 серпня 1919 року — начальник Розвідувального відділення, а з 12 жовтня — начальник Оперативного управління Польового штабу Реввійськради Республіки.

Брав участь у розробці плану розгрому військ Денікіна в жовтні 1919 року, планів кампаній 1920 року на Південно-Західному, Західному фронтах і в Криму.

Шапошников розробляв більшість основних директив, наказів, розпоряджень фронтам і арміям. У 1921 році був нагороджений орденом Червоного Прапора.

Міжвоєнний період[ред.ред. код]

Зустріч командувачів та командирів РСЧА.
У центрі сидять М.М.Тухачевський, К.Є.Ворошилов, М.М.Петін. Борис Шапошников стоїть між Тухачевським і Ворошиловим. 1927 рік

Після закінчення Громадянської війни, з 1921 року — 1-й помічник начальника Штабу РСЧА. У 19251927 роки — командувач військами Ленінградського, з травня 1927 — Московського військових округів. У 19281931 роки — начальник Штабу РСЧА. У 1930 році вступив у ВКП (б). З липня 1931 — командувач військами Приволзького ВО. У 19321935 роки — начальник, військовий комісар і професор Військової академії імені М. В. Фрунзе.

У 19351937 роки знову командував військами Ленінградського військового округу, отримавши 20 листопада 1935 року звання командарм першого рангу. З 10 травня 1937 року — начальник Генштабу РСЧА.

У червні 1937 року входив до складу Спеціальної судової присутності під час суду над М. М. Тухачевським, Й. Е. Якіром, І. П. Уборевичем та інших.

Кандидат у члени ЦК ВКП (б) з 21 березня 1939 року. З 10 вересня 1939 по 9 квітня 1941 року — член Комітету оборони при РНК СРСР.

Варто відзначити, що Шапошников користувався великою повагою Сталіна. Борис Михайлович був одним з небагатьох, до кого той звертався на ім'я та по батькові, а не «товариш Шапошников», як до решти керівників країни і армії. З кінця 1930-х років він був одним з головних радників Сталіна з військових питань.

Перед початком Радянсько-фінської війни Борис Шапошников підготував стратегічний план штурму укріплених позицій фінської оборони, який був відкинутий Сталіним. В результаті, Червона Армія зазнала великих втрат у наступальних боях. Лише після прийняття його плану вдалося досягти успіху і подолати лінію Маннергейма (лютий 1940). 31 грудня 1939 року був нагороджений орденом Леніна.

7 травня 1940 року Шапошникову було присвоєне звання Маршал Радянського Союзу.

У серпні 1940 року за станом здоров'я він був знятий з поста начальника Генштабу і призначений заступником наркома оборони СРСР зі спорудження укріплених районів.

Друга світова війна[ред.ред. код]

З початком Великої Вітчизняної війни — з 23 червня по 16 липня 1941 року працював в Раді з евакуації при РНК СРСР. З 10 липня член Ставки Верховного Головнокомандування. З 29 липня знову призначений начальником Генштабу РСЧА. Зробив важливий внесок в організацію оборони Москви і переходу Червоної Армії в контрнаступ. 11 травня 1942 року був знятий з поста начальника Генштабу РЧСА після поразки Кримського фронту під Керчю, на цій посаді його змінив А. М. Василевський.

З травня 1942 по червень 1943 року — заступник наркому оборони СРСР. У червні 1943 року призначений начальником Військової академії Генерального штабу.

Помер від туберкульозу 26 березня 1945 року, не доживши 44 дні до перемоги. Урна з його прахом похована в Кремлівській стіні на Червоній площі в Москві.

Історична роль[ред.ред. код]

Маючи великий досвід штабної роботи та управління військами, Шапошников зробив значний внесок у теорію і практику будівництва Збройних сил СРСР, в їх зміцнення і вдосконалення, підготовку військових кадрів. Він багато працював над розвитком військової науки, над узагальненням бойового досвіду Першої світової та Громадянської війни.

За його безпосередньої участі були розроблені пропозиції про підготовку і ведення найважливіших операцій радянських військ в 19391942 роках: Вторгнення СРСР до Польщі, Фінська компанія, Смоленська битва (1941), контрнаступ під Москвою і загальний наступ Червоної Армії взимку 1941/1942 рр.

Брав участь в комісії з розробки статутів, відображаючи в них основні положення військової доктрини СРСР. У найбільш відомій праці «Мозок армії» (1927) визначив основні положення про характер майбутньої війни, глибоко розкрив особливості керівництва армією у війні і дав чітке уявлення про роль, функції та структуру Генерального штабу як органу Верховного Головнокомандування з управління Збройними силами.

Шапошников відзначається у військовій історії як видатний військовий теоретик, який добре знає оперативно-стратегічні питання.

Нагороди[ред.ред. код]

Російська імперія[ред.ред. код]

СРСР[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Горелик Я. М. Маршал Советского Союза Борис Михайлович Шапошников: Краткий очерк жизни и деятельности. М., 1961,
  • Круглов А. И. Выдающийся военный деятель: К 110-летию Б. М. Шапошникова // Военная мысль. 1993. № 1.
  • Шапошников Б. М. «Мозг армии»
  • Шапошников Б. М. Воспоминания. Военно-научные труды. М., 1982

Посилання[ред.ред. код]

Попередник:
генерал армії
Жуков Георгій Костянтинович
1941
Coat of arms of the Soviet Union.svg
Начальник Генерального штабу

19411942
Наступник:
генерал армії
Василевський Олександр Михайлович
19421945


Міжнародне визнання та нагороди
Попередник:
Роберт Ловетт
США
Людина тижня
журналу «Тайм»

Time Magazine logo.svg
16 лютого 1942
Наступник:
Рейнгард Гейдріх
Третій Рейх