Шарий Іван Ількович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іван Шарий
Іван Шарий.jpg
Псевдо «Іван Чорний»
Народився 25 лютого 1894(1894-02-25)
Вереміївка, Золотоніський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
Помер 25 лютого 1930(1930-02-25)
Київ, Українська СРР, СРСР
·розстріл
Громадянство Flag of the Ukrainian State.svg УНР
Національність українець
Діяльність політик
Відомий завдяки український військовий діяч
Alma mater Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Членство Трудовий конгрес України
Партія Українська партія соціалістів-революціонерів

Іва́н Ількович Ша́рий (1894, Вереміївка — 25.02.1930, м. Харків) — український політичний діяч.

Життєпис[ред. | ред. код]

Родом із села Вереміївки тодішньої Полтавської губернії (тепер Черкаської області).

Навчався у Київському університеті св. Володимира, був активним членом «Студентської громади». Закінчив університет у 1917 році.

Брав участь у бою під Крутами. Став автором перших спогадів про цю подію[1].

Член Трудового Конгресу від Української партії соціалістів-революціонерів.

Протягом 19201923 діяв у підпіллі, був керівником повстанського загону в Холодному Яру під прізвищем «Іван Чорний».

Згодом легалізувався і перебрався до Києва, де у 1920-их роках працював викладачем української мови у високих школах. Займав посаду директора Київського будинку вчених.

Іван Шарий був заарештований у 1929 році за організацію опору колективізації та приналежність до Спілки Визволення України й розстріляний у лютому 1930.

Література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Шарий Іван. Січовики під Крутами // Народня справа. К., 1918. № 12-13. С. 16-21.
    Передрук: Герої Крут: Лицарський подвиг юних українців. Дрогобич: Відродження, 1995. С. 90-94.

Посилання[ред. | ред. код]