Шариков Борис Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шариков Борис Іванович
Шариков Борис Іванович.jpg
Народився 17 жовтня 1936(1936-10-17) (82 роки)
село Архангельське Будьоннівського району, тепер Ставропольського краю, Російська Федерація
Громадянство
(підданство)
Flag of Ukraine.svg Україна
Національність росіянин
Діяльність політик
Військове звання генерал-лейтенант
Партія КПРС
Нагороди Орден Червоної ЗіркиОрден Червоної ЗіркиОрден «За службу Батьківщині у Збройних силах СРСР» III ступеня

Борис Іванович Шариков (нар. 17 жовтня 1936(19361017), село Архангельське Будьоннівського району, тепер Ставропольського краю, Російська Федерація) — український діяч, радянський військовий політпрацівник. Народний депутат України 1-го скликання.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в селянській родині.

У 1954—1957 роках — курсант Арзамаського військового училища РРФСР.

Член КПРС з 1957 по 1991 рік.

У 1957—1960 роках — командир взводу зв'язку; секретар комсомольської організації полку Групи радянських військ у Німецькій Демократичній Республіці (місто Бернау).

У 1960—1962 роках — старший інструктор політвідділу армії по комсомольський роботі Групи радянських військ у Німецькій Демократичній Республіці (місто Емберсвальс).

У 1962—1969 роках — старший інструктор, помічник начальника політвідділу по комсомольський роботі Одеського військового округу (місто Кишинів).

Закінчив заочно історичний факультет Кишинівського державного університету та Військово-політичну академію імені Леніна.

У 1969—1972 роках — заступник командира мотострілецького полку по політичній частині Червонопрапорного Одеського військового округу.

У 1972—1977 роках — заступник начальника, начальник політичного відділу дивізії Червонопрапорного Далекосхідного військового округу.

У 1977—1980 роках — 1-й заступник начальника, начальник політичного відділу армії Червонопрапорного Далекосхідного військового округу.

У 1980—1982 роках — слухач Академії суспільних наук у Москві.

У 1982—1985 роках — член Військової ради — начальник політичного відділу армії Червонопрапорного Прикарпатського військового округу (місто Ровно).

У 1985—1987 роках — 1-й заступник начальника політичного управління Червонопрапорного Київського військового округу.

У 1987—1989 роках — член Військової ради — 1-й заступник начальника політичного управління Групи радянських військ у Німецькій Демократичній Республіці (місто Вюнсдорф).

У 1989—1991 роках — член Військової ради — начальник політичного управління Центральної групи радянських військ (Чехословаччина).

4.03.1990 року обраний народним депутатом України, 1-й тур 69,02% голосів, 4 претендентів. До груп, фракцій не входив. Член Комісії ВР України з питань оборони і державної безпеки. Член Комісії ВР в справах ветеранів, пенсіонерів, інвалідів, репресованих, малозабезпечених і воїнів-інтернаціоналістів.

У квітні — 28 листопада 1991 року — начальник військово-політичного управління — заступник командувача військ Червонопрапорного Київського військового округу.

У листопада 1991 — липні 1992 року — помічник Президента України з військових питань.

З 1992 року — у відставці. Член Партії Праці.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]