Шарлотта Фрузе Фішер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шарлотта Фрузе Фішер
EDSAC (16).jpg
Народилася 21 вересня 1929(1929-09-21) (91 рік)
Стара Миколаївка, Костянтинівський район, Донецька область
Країна Flag of the United States.svg США
Flag of Canada (Pantone).svg Канада
Місце проживання
Діяльність математик, фізикиня, хімікиня, інформатик
Alma mater Університет Британської Колумбії і Кембриджський університет[1]
Науковий керівник Дуґлас Гартрі
Знання мов англійська[2]
Заклад Гарвардський університет, Університет Британської Колумбії і Університет Вандербільта
Членство Американське фізичне товариство
Нагороди

член Американського фізичного товариства[d]

Шарлотта Фрузе Фішер (нар.1929 р.) — канадсько-американський прикладний математик і інформатик, яка отримала світове визнання за розробку і впровадження багатоконфігураційного Хартрі — Фока (MCHF) — підходу до розрахунків атомної структури і для її теоретичного прогнозу існування негативного іона кальцію.[3] Для останнього досягнення, вона була обрана до ступеня члена Американського фізичного товариства.

Раннє життя[ред. | ред. код]

Шарлотта Фрузе народилася 21 вересня 1929 року в селі Правдівка (колишня Миколаївка[4]), в Донецькій області, на сучасній Україні, її батьки мали менонітське походження. Батьки Шарлотти емігрували до Німеччини у 1929 році, на останньому поїзді, якому дозволили перетнути кордон до закриття радянською владою. Після кількох місяців перебування в таборі для біженців її сім'ї дозволили іммігрувати до Канади, де вони врешті-решт опинилися в Чілліваку, Британська Колумбія.

Освіта та дослідження[ред. | ред. код]

Шарлотта Фрузе отримала ступінь бакалавра, з відзнакою, з математики і хімії, та ступінь магістра в галузі прикладної математики в Університеті Британської Колумбії в 1952 і 1954 роках, відповідно. Потім отримала кандидатську дисертацію. з прикладної математики та обчислювальної техніки в Кембриджському університеті в 1957 році, продовжуючи курсові роботи з квантової теорії з Полем Діраком. Вона працювала під керівництвом Дугласа Хартрі, якому допомагала в програмуванні електронного калькулятора електронних затримок зберігання (EDSAC) для розрахунків атомної структури.

Шарлотта працювала на математичному факультеті Університету Британської Колумбії з 1957 по 1968 рік, де внесла в навчальний план чисельний аналіз і комп'ютерні курси, а також сприяла формуванню кафедри комп'ютерних наук.

Фрузе Фішер провела 1963—1964 р.р. в обсерваторії Гарвардського коледжу, де продовжила дослідження по розрахунках атомної структури. У Гарварді вона була першою жінкою-вченим, яка була нагороджена стипендією Альфреда П. Слоуна. У 1991 році вона стала членом Американського фізичного товариства, частково за її внесок у відкриття негативного кальцію. У 1995 році вона була обрана членом Королівського фізіографічного товариства в Лунді, в 2004 році — іноземним членом Литовської Академії наук, а в 2015 році отримала Почесного доктора з технічних наук в Університеті Мальме, Швеція.

Внесок[ред. | ред. код]

Вона є автором понад 300 наукових статей з обчислювальної теорії атомів, багато з яких мали далекосяжні наслідки в області розрахунків атомної структури. Рання версія програми MCHF, опублікована в першому томі Computer Physics Communications, отримала дві нагороди Citation Classics Awards в 1987 році. Одним з її найбільших зусиль у цій галузі є нещодавній розрахунок повних нижчих спектрів берилієвої подібної до аргонової ізоелектронної послідовності, що становить публікацію даних, що охоплюють 400 сторінок журналу і загалом понад 150 іонів.[5][6]

У даний час вона є професором кафедри інформатики в Університеті Вандербільта та гостем вченим лабораторії атомної спектроскопії NIST. Вона є вдовою Патріка К. Фішера[en], відомого вченого з комп'ютерів і колишнього професора в Вандербілті.[7]

Список літератури[ред. | ред. код]

  1. Математична генеалогія — 1997.
  2. Identifiants et RéférentielsABES, 2011.
  3. Froese Fischer, Charlotte; Lagowski, Jolanta B.; Vosko, S.H. (1987). Ground States of Ca and Sc from Two Theoretical Points of View. Physical Review Letters 59: 2263–2266. Bibcode:1987PhRvL..59.2263F. doi:10.1103/PhysRevLett.59.2263. 
  4. Huebert, Helmut T.; Schroeder, William (1996). Mennonite Historical Atlas. ISBN 978-0920643044. 
  5. Froese Fischer, C.; Tachiev, G. (2004). Breit-Pauli energy levels, lifetimes, and transition probabilities for the beryllium-like to neon-like sequences. Atomic Data and Nuclear Data Tables 87: 1–184. Bibcode:2004ADNDT..87....1F. doi:10.1016/j.adt.2004.02.001. 
  6. Froese Fischer, C.; Tachiev, G.; Irimia, A. (2006). Relativistic energy levels, lifetimes, and transition probablilities of the sodium-like to argon-like sequences. Atomic Data and Nuclear Data Tables 92: 607–812. Bibcode:2006ADNDT..92..607F. doi:10.1016/j.adt.2006.03.001. .
  7. Patrick Fischer, 1935–2011: Professor was targeted by the Unabomber. Los Angeles Times. September 3, 2011. .

Посилання[ред. | ред. код]