Шарль Вольф (астроном)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шарль Вольф
фр. Charles Wolf
Charles Wolf (IAU 1887).jpg
Народився 9 листопада 1827(1827-11-09)[1][2]
Ворж
Помер 4 липня 1918(1918-07-04)[3][2] (90 років)
Париж, Франція
Країна Flag of France (1794–1815, 1830–1974, 2020–present).svg Франція
Діяльність астроном
Alma mater Вища нормальна школа
Заклад Паризький університет
Посада президент[4]
Членство Паризьке філоматичне товариствоd, Французька академія наук і Ліга французької батьківщиниd

CMNS: Шарль Вольф у Вікісховищі

Шарль Жозеф Етьєн Вольф (фр. Charles Joseph Étienne Wolf; 9 листопада 1827, Ворж — 4 липня 1918, Сен-Серван) — французький астроном, член (з 1883) і президент (у 1897) Французької академії наук.

Життєпис[ред. | ред. код]

Шарль Вольф походив із ельзаської фермерської родини, його батько також був колишнім офіцером і мером Воржа. Шарль був другим із одинадцяти дітей у сім'ї. Вольф навчався у приватному коледжі Роллена в Парижі і з 1848 по 1851 рік навчався у Вищій нормальній школі та на Факультеті наук Парижа[fr], де отримав перший освітній ступінь у галузі фізики та математики. Потім він працював учителем фізики в ліцеї Німа, отримав докторський ступінь у 1856 році, далі викладав фізику на факультеті наук Університету Монпельє (з 12 квітня 1858).

У 1862 році став асистентом Паризької обсерваторії на пропозицію її директора Урбена Левер'є, де Ш. Вольф займався разом з Жоржем Райє[fr] спектроскопією зір та вивченням комет. Він також побудував сидеростат, започаткований Леоном Фуко, мав лабораторію з темною кімнатою і брав участь у картографуванні неба за допомогою телескопа з екваторіальним монтуванням. Спочатку доцент, відповідальний за курс небесної фізики (1970-х), у 1893 він став професором кафедри фізичної астрономії Факультету наук Парижа. Відтоді він все більше присвячував себе викладацькій роботі.

Шарль Вольф був обраний асоційованим членом Королівського астрономічного товариства у 1874. Його також було обрано членом Французької академії наук у 1883 році[5] також обіймав посаду віцепрезидента (1897) і президента цієї академії у 1898 році[6].

Разом з Жоржем Райє[fr] вважається одним з першовідкривачів типу зір, які зараз називаються зорями Вольфа — Райє (WR). Їх відкриття пов'язане зі спостереженням великих емісійних спектральних ліній у спектрі зорі P Лебедя[en] (лат. P Cygni).

Вибрані праці[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]