Шарль Комб

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шарль Комб
фр. Charles Combes
Ім'я при народженні фр. Charles-Pierre-Mathieu Combes
Народився 26 грудня 1801(1801-12-26)
Каор, Франція
Помер 10 січня 1872(1872-01-10) (70 років)
Париж, Франція
Поховання
Країна Франція Франція
Діяльність гірничий інженер, викладач університету
Alma mater Гірнича школа Парижа
Галузь гірнича справа,математика
Посада Vice-président du Conseil général des minesd, директор[2] і президент[3]
Науковий ступінь член Французької АН (1847)
Членство Французька академія наук
Генеральна гірнича радаd
У шлюбі з Louise Pauline Bousquetd
Діти Louise Salomé Combesd
Нагороди

CMNS: Шарль Комб у Вікісховищі

Шарль Комб (фр. Charles Pierre Mathieu Combes; 26 грудня 1801, Каор — 10 січня 1872, Париж) — видатний французький інженер і математик.

Біографічна довідка[ред. | ред. код]

Навчався у політехнічній та Гірничій школах. Отримавши звання гірничого інженера 22-річним юнаком, він розпочав свою практичну діяльність на рудниках Фермін. У 1823 році на нього було покладено обов'язки асистента при Сент-Етьєнській гірничій школі (фр. École nationale supérieure des mines de Saint-Étienne), а у 1827 р. Був призначений професором тієї ж школи. Згодом Ш. Комб став видатною особою у науці та одним з головних керівників раціонально-практичної діяльності французького уряду у сфері гірничої справи. Отримавши у 1832 році звання головного гірничого інженера, він обійняв професорську кафедру при Гірничій школі Парижа.

У 1847 році Французька академія наук обрала його своїм членом; у 1857 році його було призначено директором гірничої школи.

Своїми науковими роботами зробив значний внесок у розвиток основ розрахунку аеродинаміки вентиляційних систем шахт, механічної теорії теплоти, технічної термодинаміки.

Помер у 1872 році в Парижі і похований на цвинтарі Пер-Лашез[4].

За визначні заслуги ім'я Ш. Комба внесено у список 72 імен на Ейфелевій вежі.

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Combes M. Sur le mouvement de l'air dans les tuyaux de conduite // Annales des mines. — 1837. — Serie 3, 12 . — P. 373-466.
  • Combes C. Aérage des mines. — Carilian-Goeury et Dalmon: Paris, 1841.
  • Combes C. Recherches théoriques et expérimentales sur les roues a réaction ou à tuyaux. — Carilian-Goeury et Dalmon: Paris, 1843.
  • Combes C. Traité de l'exploitation des mines. -Dominique Avanzo et Cie.: Liége, 1844-45 (vol. 1&2); Carilian-Goeury et Dalmon: Paris, 1845 (vol.3).
  • Combes C. Exposé des principes de la théorie mecaniqu e de la chaleur et de ses applications principales // Bulletin de la soci été d'encouragement pour l'industrie nationale. — 1863.
  • Combes, Charles P.; Phillips, Edouard; Collignon, Edouard Exposé de la situation de la mécanique appliquée. — Paris: Hachette, 1867.
  • Combes C. Etude sur la machine a vapeur. — Dunod: Paris, 1869.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]