Шарурський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Шарурський район
Şərur rayonu
Районний центр Шарур
Країна Азербайджан
Автономна республіка Нахічеванська Автономна Республіка
Населення
 - повне 97 900
 - густота 138.37
Площа
 - повна 810 км²
A-Sharur.PNG

Шарурський район (азерб. Şərur rayonu) — адміністративна одиниця у складі Нахічеванської Автономної Республіки Азербайджан. Адміністративний центр — місто Шарур.

Розташування[ред.ред. код]

Шарурський район накрайніша північно-східній частині Азербайджану, яка межує:

Історія[ред.ред. код]

Статус району було отримано 8 серпня 1930 року. Тоді він називався Норашенський з центром в селі Баш-Норашен[1].

У 1964 році Норашен (вірм. Նորաշեն — Нове поселення) був перейменований в Іллічівськ, а район, відповідно, Іллічівський.

В часи вже незалежного Азербайджану, 28 лютого 1991 кавказький Іллічівськ був перейменований в Шарур, а район в Шарурський.

Археологічні розкопки, проведені поблизу сіл Вермязіяр, Арбатан та інших підтвердили припущення про існування тут стародавніх поселень бронзової доби, тому й історія цих земель давня і багата різними історичними подіями.

Через постійне військове напруження між Азербайджаном і Вірменією — на території району постійно перебувають військові частини Збройних сил Азербайджану.

Географія[ред.ред. код]

Шарурський район лежить біля підніжжя гір Малого Кавказу та в низовині довкола річок Араз та Арпачай, тому рельєф району, наполовину вважається низинним.

З заходу і півночі район підпирають гірські хребти Уджубіз, Агдакан, Велідаг и Текгар. З заходу дві гори: Дахна (Dähnä Dağı) 1154 метри над рівнем моря і Валідаг (Välidağ) 1242 метри над рівнем моря. А з північного заходу Тезкгар (Gora Tezhgar) 1438 метрів, Багарсук (Gora Bagarsuk) 1958 метрів, Шал-Даг (Gora Shal-Dag) 2391 метр. З півночі і північного сходу займає Даралаязська гірська система з вершинами: Долонал (Gora Dolonal) 1726 метрів, Мйункх-Бала-Огли (Gora Myunkh-Bala-Ogly) 1560 метрів, Ардидж Даги (Ardıc Dağı) 2034 метрів, Гнісхік (Gora Gnishik Lerrnagagat) 2371 метр, Кецхалтапа (Gora Kechaltapa) 2744 метрів, а найвища точка в районі — гора Гялінкая (Gora Gyalinkaya) 2775 метрів.

Дві головні водойми району — річки Аракс та Арпа, водами яких живляться більшість земель району. В районі протікає ще кілька малих річок, які підживлюються талими та дощовими водами струмків, що витікають із гір. В районі знаходиться Арпачайське водосховище[2].

Клімат в Шарурському районі сухий, континентальний, з ознаками напівпустельного. Літо буває сухе й спекотне, а зима холодна й суха. Середня температура січня від +3 С до +6 С, липня — від +20 С до +26 С. За рік випадає 200—400 мм опадів (дощі, а у високогір'ї — сніг)[3].

Район має багату флору і фауну. Рослинність, в основному, представлена напівпустельними видами. В Шарурському районі можна зустріти: гірського козла, муфлона, вовка, лисицю, зайця, кабана та численні види польових гризунів, а птахів — куріпки, фазан та інші перелітні птахи.

Населення[ред.ред. код]

Все населення району — азербайджанці. Після конфлікту вірменами, сюди переселилися біженці-азербайджанці з сусідньої країни. Значна частина мешканців району подалася (хто на постійно, а хто по-сезонно) на заробітки до Туреччини чи до Баку. Адмінстративний центр району місто Шарур, в якому знаходяться всі адміністративні установи району.

За даними 2007 року в районі проживало 97 900 мешканців, в 65 населених пунктах[4]:

# Населені пункти Кількість жителів (2007)
1 Шарур (Şərur) 6700
2 Демерчі (Dəmirçi) 4980
3 Дюденге (Düdəngə) 3927
4 Махмудкенд(Mahmudkənd) 3878
5 Енгідже (Yengicə) 3791
6 Пусьян (Püsyan) 3679
7 Черчибоган (Çərçiboğan) 3200
8 Чомаxтур (Çomaxtur) 3050
9 Огланкала (Oğlanqala) 2897
10 Даньєри (Danyeri) 2814
11 Зейве (Zeyvə) 2485
12 Махта (Maxta) 2425
13 Алішар (Alışar) 2077
14 Шахрияр (Şəhriyar) 2056
15 Xанліклар (Xanlıqlar) 2049
16 Карxун (Qarxun) 1893
17 Кишлакаббас (Qışlaqabbas) 1785
18 Діза (Dizə) 1758
19 Керімбейли (Kərimbəyli) 1697
20 Джелілкенд (Cəlilkənd) 1662
21 Сіякут (Siyaqut) 1548
22 Юxари Дашарx (Yuxarı Daşarx) 1459
23 Ашаги Яйси (Aşağı Yaysı) 1453
24 Ахура (Axura) 1448
25 Ібадулла (İbadulla) 1337
26 Xеледж (Xələc) 1260
27 Алаклі (Əlikli) 1253
28 Вермезіяр (Vərməziyar) 1237
29 Косаджан (Kosacan) 1226
30 Дерекенд (Dərəkənd) 1184
31 Муганли (Muğanlı) 1079
32 Юxарі Аралик (Yuxarı Aralıq) 1049
33 Меммедсабір (Məmmədsabir) 955
34 Ашаги Аралик (Aşağı Aralıq) 931
35 Вайxір (Vayxır) 914
36 Юxарі Яйджи (Yuxarı Yaycı) 906
37 Чеменлі (Çəmənli) 875
38 Аxамед (Axaməd) 873
39 Ереб'єнгідже (Ərəbyengicə) 872
40 Кюркенд (Kürkənd) 858
41 Кюрчюлю (Kürçülü) 812
42 Тананам (Tənənəm) 746
43 Муданджик Мюслюм (Mudancıq Müslüm) 728
44 Карахесенлі (Qarahəsənli) 722
45 Гемзелі (Həmzəli) 717
46 Арбатан (Arbatan)i 715
47 Огузкенд (Oğuzkənd) 706
48 Корчулу (Qorçulu) 689
49 Ашаги Дашарх (Aşağı Daşarx) 371
50 Муганцик Меграб (Muğancıq Mehrab) 607
51 Тумасли (Tumaslı) 585
52 Дервішлер (Dərvişlər) 552
53 Шахбулак (Şahbulaq) 551
54 Сарханли (Sərxanlı) 514
55 Арпачай (Arpaçay) 506
56 Гюмюшлю (Gümüşlü) 472
57 Карабурк (Qaraburc) 444
58 Станція Дашарх (Stansiya Daşarx) 407
59 Хатаі (Xətai) 361
60 Діядин (Diyadin) 332
61 Тезекенд (Təzəkənd) 254
62 Єні Гавуш (Yeni Havuş) 244
63 Гавуш (Havuş) 113
64 Бабекі (Babəki) 110
65 Разом 93778

Економіка[ред.ред. код]

Основу економіки району становить сільське господарство, а саме: рослинництво, скотарство, виноградарство та виноробство[5].

В районі працює: 60 загальноосвітніх шкіл, 1 професійний ліцей, 6 позашкільних та 2 дошкільних виховних закладів, 60 бібліотек, 67 клубних закладів, 1 музей, Арпачайский історіко культурний заповідник, 6 дитячих музичних училищ, кінотеатр «Бахар», центральна лікарня та 8 дільничних лікарень, 20 лікарських амбулаторій, 9 фельдшерсько-акушерських пунктів, 27 фельдшерських пунктів, гігієно-епідеміологічний центр та інші організації[6].

Через район проходить автомагістраль M-7 Highway яка з'єднує Азербайджан, Іран із Туреччиною. А також територією району прокладена залізнична колія, яка сполучала Нахічевань із Єреваном (після війни — вона не діюча, і зрідка використовується для військових потреб)..

Історичні пам'ятники[ред.ред. код]

На території району є чимало археологічних пам'яток. У 1987—1990 роках в печері Газма були знайдені артефакти, які відносяться до епохи Мустье: кам'яні і обсидіанові знаряддя праці первісної людини.

Стародавні поселення епохи бронзи розташовувалися по берегах річок Араз і Арпачай. Тут, в поселенні Шахтахти, виявлені зразки розписного посуду, зроблені з великою майстерністю.

Розкопки-дослідження, поблизу сіл Вермязіяр, Арбатан, Гарагасанлі, Бабека, Косаджан підтвердили існування тут стародавніх поселеннь: Кюлюкляр, Кехня Арбатан, Кехнякянд, Кюлтяпя, Кюлюк. Тут були знайдені предмети домашнього начиння, фрагменти глиняного та емальованого посуду з різьбленими візерунками і розписом: горщики, вази, глечики та інші предмети[7].

З архітектурних пам'яток збереглися середньовічний міст на річці Арпачай, мавзолей Гарабаглар (XII—XIII століть), Гоша-мінарет (XIV в), мавзолей Гуті-хатун, середньовічні мечеті, святилища, караван-сарай.

Відомі жителі[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. http://www.nakhchivan.az/portal-1/map-serur-m.htm Офіційна інформація про Шарурський район
  2. http://azerbaijan.travel/az/region/72-Sherur Naxçıvan Muxtar Respublikasının Şərur rayonunun inzibati mərkəzidir
  3. http://ceferiler.com/tarix/azerbaijan/2098-sherur-haqqinda-tarixi-melumat.html Презентація Шарурського району
  4. http://www.stat.gov.az/map/indexen.php#Sadarak Державний комітет по статистиці Азербайджанської Республіки (населення району Садарак)
  5. http://president.az/articles/838?locale=az İlham Əliyev Şərur rayonu Yengicə kənd orta məktəbinin yeni binasının açılışında iştirak etmişdir
  6. http://www.nakhchivan.az/portal-ru/seh-ray.htm Офіційна статистична інформація про Шарурський район
  7. http://nakhchivan.preslib.az/az_a3-8.html Історичні місцини Шарурського району

Посилання[ред.ред. код]