Шаталін Віктор Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Віктор Васильович Шаталін
Шаталін Віктор Васильович.jpg
Дата народження 15 листопада 1926(1926-11-15)
Місце народження Земляні Хутори
Дата смерті 2 липня 2003(2003-07-02) (76 років)
Місце смерті Київ
Місце поховання Байкове кладовище
Громадянство Україна Україна
Жанр станковий живопис
Навчання Київський художній інститут
Нагороди
Орден Трудового Червоного Прапора Орден Вітчизняної війни II ступеня Орден Дружби народів
Орден «Знак Пошани»
Премії Національна премія України імені Тараса Шевченка — 1984

Ві́ктор Васи́льович Шата́лін (* 15 листопада 1926, Земляні Хутори — 2 липня 2003, Київ) — український художник, член Спілки художників СРСР та Національної спілки художників України, член-кореспондент Академії мистецтв СРСР1978 року), академік Академії мистецтв України1997 року).

Біографія[ред.ред. код]

Народився 15 листопада 1926 в селі Земляних Хуторах (нині Саратовської області Росії). З 1939 року навчався в Ленінградській художній школі при АМ СРСР. 16-річним підлітком пішов на фронт німецько-радянської війни, став «сином полку» Першого Українського фронту. Після закінчення війни відвідував уроки малювання у РХСШ, з 1947 по 1953 рік навчався в Київському художньому інституті у К. Трохименка, Г. Титова, К. Єлеви, М. Шаронова[1].

Член Спілки художників СРСР з 1957 року, неодноразово обирався секретарем Правління Спілки художників УРСР та секретарем Правління Спілки художників СРСР.

У 19662003 роках викладав у Київському державному художньому інституті (професор з 1976 року).

Могила Віктора Шаталіна

Жив і працював переважно в Києві. Помер 2 липня 2003 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 49а).

Відзнаки[ред.ред. код]

Заслужений діяч мистецтв УРСР з 1964 року, народний художник УРСР з 1967 року. Лауреат Державної премії УРСР імені Т. Шевченка за 1984 рік.

Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора, Вітчизняної війни II ступеня, Дружби народів, «Знак Пошани»; Золотою медаллю імені М. Б. Грекова, Срібною медаллю Академії мистецтв СРСР, Срібною медаллю Міністерства культури СРСР (1957; за картину «По долинах і узгір'ях …», яка експонувалася на Всесоюзній виставці у ДТГ), іншими медалями[2].

Творчість[ред.ред. код]

«Сказання про Північ»

Автор пейзажів і тематичних картин. Серед них:

  • «По долинах та узгір'ях» (1957);
  • «Бойове завдання» (1960);
  • «Церква» (1960);
  • «Земля» (1964);
  • «Псковський кремль» (1968);
  • «Збирались загони юних бійців» (1977);
  • «Сказання про Північ» (1977);
  • портрет композитора Г. Майбороди (1977);
  • «Ідуть дощі» (1981);
  • «Битва за Дніпро» (1983);
  • «Середня Азія» (1983);
  • «Вставай, страна огромная» (1985);
  • «На світанку» (1990);
  • «Карпати» (1992);
  • «Вітряний день» (1995) та інші;

1974 року видано альбом його творів.

Детальніше про творчість - на офіційному сайті художника http://shatalin.com.ua/

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]