Шатле — Ле-Аль (станція)
| Шатле — Ле-Аль (станція) підземна залізнична станція, станція міської електрички, залізнична станція | |
|---|---|
 | |
| Розташування | Q112334242?  |
| Сусідні станції | Обер, Ліонський вокзал, Північний вокзал (Париж), Сен-Мішель — Нотр-Дам (станція), Ліонський вокзал і Північний вокзал (Париж) |
| Координати | 48°51′41″ пн. ш. 2°20′48″ сх. д. / 48.861389° пн. ш. 2.346667° сх. д. |
| Платформ | 8 |
| Колій | 7 |
| Відкрито | 9 грудня 1977 |
| Власник | RATP |
| Оператор | RATP |
| Код Експрес-3 | 8775860 |
| Мапа | |
 | |
| на Вікісховищі | |
Шатле — Ле-Аль (фр. Châtelet — Les Halles) — пересадний вузол ліній A, B і D RER, що спільно зі станцією метро «Ле-Аль» на лінії 4 Паризького метрополітену та п'ятьма залами станції «Шатле» ліній метро 1, 4, 7, 11 та 14, утворює найбільший підземний пересадний вузол швидкісного позавуличного транспорту у Європі. Пасажиропотік становить 750 000 осіб у будні дні (з них 493 000 припадають на RER) [1].
Названо через площу Шатле та торговий центр Ле-Аль[en]
Колії всіх трьох ліній RER спрямовані зі сходу захід. Усього сім колій, вони згруповані довкола чотирьох платформ. Пересадка між лініями A і B— крос-платформна.
Максимальна піша відстань від ліній RER до метро (далекий кінець станції Шатле 7-ї лінії метро) становить 750 метрів.
Проблемою станції було те, що увійти до неї можна було лише через торговий комплекс «Форум-де-Аль». З 2011 по 2018 рік проводилися роботи з розбудови існуючих виходів та збільшення пропускної спроможності ескалаторів, і також було створено новий вихід на площу Маргеріт-де-Навер.
- ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 березня 2009. Процитовано 30 квітня 2017.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |