Шафран Гейфеля

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шафран Гейфеля
Крокус шафран.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Насінні (Spermatophyta)
Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Однодольні (Liliopsida)
Порядок: Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина: Півникові (Iridaceae)
Рід: Шафран (Crocus)
Вид: Шафран Гейфеля
Біноміальна назва
Crocus heuffelianus
Herb., 1847
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Crocus heuffelianus
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Crocus heuffelianus
IPNI: 436556-1
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 1407630

Шафра́н Ге́йфеля, або шафра́н Ге́йфелів[1] (Crocus heuffelianus)[2] — багаторічна рослина родини Півникових. Вид занесений до Червоної книги України у статусі «Неоцінений». Цінна декоративна культура.

Назва[ред. | ред. код]

Вид названий на честь ботаніка XIX сторіччя Йогана Гейфеля. У народі ці рослини також називають маслянками, серенками або брандушками (через схожість з брандушкою різнобарвною). Втім слід зазначити, що схожість ця суто зовнішня, а в систематичному відношенні ці види не є близькими, оскільки належать до різних родин. Народна назва «маслянки», ймовірно, надана через притаманний саме цьому виду блиск пелюсток, як справляють враження змащенних маслом.

Опис[ред. | ред. код]

Пуп'янки із листочками на початку розвою
Квіти у повному розвої

Трав'яниста рослина 10-19 см заввишки, геофіт, весняний ефемероїд. Бульбоцибулина кругла, 10-15 мм завширшки, трохи сплюснута зверху та знизу, вкрита темно-коричневою тунікою, утвореною сухими лускоподібними низовими листками. Листків 2-3 штуки, вони лінійні, з загорнутими краями, 2-7 мм завширшки, під час цвітіння 2-5 см завдовжки, потім подовжуються до 8-17 см. По центру кожного листка пролягає поздовжня срібляста смужка.

Квітки зазвичай поодинокі, інколи зібрані по 2-3 штуки. Оцвітина проста, віночкоподібна, 9-13 см завдовжки, при розкритті квітки до 7 см завширшки. Пелюсток 6, вони фіолетові (зрідка — білі), причому пелюстки зовнішнього кола дещо темніші, ніж внутрішнього. На поверхні кожної пелюстки є дві плями темнішого відтінку: одна розташована біля основи пелюстки, інша, V-подібна — біля верхівки. Маточка жовтогаряча. Плід — тригнізда коробочка.

Поширення[ред. | ред. код]

Ареал виду охоплює Балкани, Східні і Південні Карпати. В Україні саме в горах розташовані найчисленніші популяції, щільність яких часом сягає 20-100 особин на 1 м². Крім того, зарості шафран Гейфеля можна знайти в Прикарпатті, на заході Поділля, у Прут-Дністровському межиріччі (Тернопільська, Хмельницька й, частково, Вінницька області).

Екологія[ред. | ред. код]

Вид світлолюбний, морозостійкий. У рівнинних, передгірських місцевостях та середньогірському поясі ця рослина приурочена переважно до лісових фітоценозів, де трапляється на галявинах, узліссях. У висотному поясі гір шафран Гейфеля є компонентом лучних угруповань, тут він зростає на степових і кам'янистих схилах.

Квітне від березня до середини квітня протягом 20-25 днів. Початок цвітіння часто настає, коли ще на галявинах лежить сніг. Плодоносить у травні-липні. Розмножується насінням, рідше вегетативно (бульбоцибулинами). Розповсюдження насіння відбувається шляхом автохорії та мірмекохорії.

Значення і статус виду[ред. | ред. код]

Шафран Гейфеля має найбільші квіти серед представників роду, що квітнуть навесні, тому вирізняється високою декоративністю. Цей вид часто вирощують як професійні квітникарі, так і аматори. В культурі він доволі стійкий та невибагливий, полюбляє напівзатінок, помірно зволожені ґрунти, добре розмножується самосівом. Насичено-фіолетові квіти цієї рослини особливо привабливі на тлі світліших шафранів або підсніжників.

Саме привабливість рослини зумовлює її нищівний збір на букети, викопування бульбоцибулин, що призводить до зникнення виду. Шафран Гейфеля охороняють у національних парках «Сколівські Бескиди», Карпатському, Вижницькому, «Синевир», «Подільські Товтри», заповідниках «Медобори» і Карпатському біосферному.

Систематика[ред. | ред. код]

Більшість систематиків розглядають шафран Гейфеля як підвид Crocus vernus.

Відомі такі синоніми:

  • Crocus albiflorus subsp. heuffelianus (Herb.) Suess.
  • Crocus banaticus Heuff.
  • Crocus banaticus var. concolor Schur
  • Crocus banaticus var. niveus Schur
  • Crocus banaticus var. pictus Schur
  • Crocus banaticus var. versicolor Schur
  • Crocus exiguus Schur
  • Crocus heuffelianus subsp. heuffelianus
  • Crocus heuffelianus f. minoriflorus Borbás ex Prodán
  • Crocus heuffelianus f. niveus (Schur) Prodán & Nyár.
  • Crocus heuffelianus var. vittatus Nyman
  • Crocus heuffelii Körn.
  • Crocus uniflorus Schur
  • Crocus veluchensis subsp. exiguus (Schur) K.Richt.
  • Crocus veluchensis var. uniflorus (Schur) Nyman
  • Crocus vernus f. minoriflorus (Borbás ex Prodán) Randjel., D.A.Hill & V.Randjel.
  • Crocus vernus f. violaceus Beck
  • Crocus vittatus Schloss. & Vuk.[2]


Література[ред. | ред. код]

  • Mihaly A., Kricsfalusy V. Population biology and ecology of Crocus heuffelianus Herb. (Iridaceae) in Ukraine // Linzer biol. Beitr.- 1997.- 29/2.- P. 641—681. (англ.)

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Шафран Гейфелів в Червоній книзі України. — Переглянуто 19 березня 2015.
  2. а б The Plant List. (англ.)