Шафійський мазгаб

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Іслам

Історія ісламу

Основи Ісламу

ЄдинобожністьСимвол віри
МолитваПіст
Благодійність
Паломництво до Мекки

Основні представники

МагометПророки ісламу
Сподвижники пророка
Халіфи
Нащадки пророка

Книги і закони

КоранСуннаХадис
МазгабШаріатІджтигад

Течії ісламу

СунізмШиїзмСуфізмВаххабізмСалафізм
ІбадизмАшаритиМатуридизмМутазиліти
ІсмаїлізмДрузиАлавіти
ІмамітиЗейдити
Хариджизм

Ісламська культура
ТеологіяДжихад

ІсламізмПанісламізмУмма
СвятаЖінка
Ісламська літератураІсламська поетикаІсламська каліграфіяІсламська наукаІсламська архітектураТермінологія


Шафійський мазгаб, Шафіїти (араб. شافعي‎) — одна з чотирьох правових шкіл (мазгаб) у сучасному ортодоксальному сунітському ісламі, названа за іменем засновника Магомета ібн Ідріса аш-Шафії (767—820). Шафійський мазгаб еклектичний, бо сформувався під сильним впливом ганафійського та малікійського мазгабів та увібрав їх особливості.

Особливості Шафійського мазгабу[ред. | ред. код]

Основні принципи:

  • Коран і сунна розглядаються як єдине джерело, сунна лише доповнює Коран, а не дає матеріал для порівняння і виведення середнього рішення. При цьому хадиси, передані мединцями, приймаються беззастережно
  • Іджма (єдність думок минулих і сучасних муджтахідів (богословів) з приводу якоїсь проблеми) розглядається як доповнення до Корану і суни, та приймаються до уваги лише рішення муджтахідів-мединців
  • Кияс (судження за аналогією) широко використовується лише для вибору потрібного матеріалу із попередніх джерел. Якщо хадиси чи іджма мединців містить матеріал достатній для прямої аналогії, подальша інтерпретація припиняється
  • Істихсан (перевага) відкидається повністю. Та з малікійського мазгабу запозичений принцип виведення рішення виходячи з суспільної користі (істислах), що дозволяє приймати рішення як на основі вільного судження, так і на основі звичаєвих норм, які самі по собі не визнаються джерелом права

Таким чином, порівняно з ганафійським мазгабом шафаїзм дозволяв ухилятися від складного логічного аналізу, приймаючи судження за прямою аналогією. У порівнянні з малікійським мазгабом — шафаїзм не потребував дуже докладного знання правового комплексу мединської общини на рівні з текстами Корану і суни, що для більшості факіхів було просто неможливо

Поширення Шафійського мазгабу[ред. | ред. код]

Поширення мазгабів у сучасному світі

Завдяки своїй спрощеності шафаійський мазгаб досить швидко потіснив ганафійський та малікійський у Сирії й Іраку, посів міцні позиції у Єгипті. Сьогодні він є домінуючим у Сирії, Лівані, Палестині та Йорданії, має численних послідовників у Іраку, Пакистані, Індії, Малайзії та Індонезії. Шафаїти становлять більшість сунітів в Ірані та Ємені

Джерела[ред. | ред. код]

  • Hallaq, Wael B. (2009). An Introduction to Islamic Law. Cambridge University Press. ISBN 9780521678735. 
  • Hashim Kamali, Mohammad (2008). Shari'ah Law: An Introduction. Oneworld Publications. ISBN 978-1851685653. 
  • Yahia, Mohyddin (2009). Shafi‘i et les deux sources de la loi islamique, Turnhout: Brepols Publishers, ISBN 978-2-503-53181-6
  • Rippin, Andrew (2005). Muslims: Their Religious Beliefs and Practices (3rd ed.). London: Routledge. pp. 90–93. ISBN 0-415-34888-9.
  • Calder, Norman, Jawid Mojaddedi, and Andrew Rippin (2003). Classical Islam: A Sourcebook of Religious Literature. London: Routledge. Section 7.1.
  • Schacht, Joseph (1950). The Origins of Muhammadan Jurisprudence. Oxford: Oxford University. pp. 16.
  • Khadduri, Majid (1987). Islamic Jurisprudence: Shafi‘i's Risala. Cambridge: Islamic Texts Society. pp. 286.
  • Abd Majid, Mahmood (2007). Tajdid Fiqh Al-Imam Al-Syafi'i. Seminar pemikiran Tajdid Imam As Shafie 2007.
  • al-Shafi‘i, Muhammad b. Idris, "The Book of the Amalgamation of Knowledge" translated by A.Y. Musa in Hadith as Scripture: Discussions on The Authority Of Prophetic Traditions in Islam, New York: Palgrave, 2008
  • Ислам: Энциклопедический словарь. — М.: Наука. Главная редакция восточной литературы, 1991. С. 293—294 (рос.)
  • С. В. Павлов, К. В. Мезенцев, О. О. Любіцева. Географія релігій. — К., 1999. С. 144
  • А. Али-заде. Шафиитский мазхаб. Исламский энциклопедический словарь (рос.)

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]