Перейти до вмісту

Шаховська Євгенія Михайлівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Шаховська Євгенія Михайлівна
Народження1889(1889)
Санкт-Петербург, Російська імперія
Смерть1920(1920)
Київ, Українська СРР
Країна Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Приналежність Російська імперія
 УРСР
Рід військ Російська імперія Авіація
 УРСР Всеукраїнська Надзвичайна Комісія
Роки служби Російська імперія 1914
 УРСР 19191920
Звання Російська імперія Прапорщик
Титулкнязь Редагувати інформацію у Вікіданих

Євгенія Михайлівна Шаховська, уроджена Андрєєва (18891920) — одна з перших російських авіаторок, військова льотчиця, княгиня. Дружина цивільного інженера князя Шаховського, прихильниця Григорія Распутіна.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилася в 1889 році в Санкт-Петербурзі в родині багатого купця Михайла Петровича Андрєєва. Отримала гарне великосвітське виховання, а потім і пристойну освіту.

16 серпня 1911 року стала льотчицею, здавши іспит з матеріальної частини аероплана і техніки пілотування, отримавши диплом льотчика в Йоганністалі (Німеччина). Працювала інструктором у Німеччині, на аеродромі Йоганністаль.

В результаті авіаційної катастрофи 11 квітня 1913 року з її вини загинув відомий льотчик Всеволод Абрамович, в результаті чого Шаховська вирішила завершити кар'єру авіатора.

Але з весни 1914 року вона знову літала, і з початком Першої світової війни подала прохання Миколі II про відправлення її на фронт як військової льотчиці. Цар задовольнив її прохання, і в листопаді 1914 року Шаховська опинилася в 1-му армійському авіазагоні в чині прапорщика. Служила в Ковенському авіаційному загоні[1]. Втім, кар'єра військової льотчиці тривала недовго. Вже наприкінці грудня 1914 року вона була відрахована з Ковенського авіазагону

Пізніше виникло обвинувачення (як тоді вважали, сфабрикована) у шпигунстві на користь Німеччини. Шаховську заарештували і засудили до смертної кари. Однак Микола Другий замінив її довічним ув'язненням у одному з монастирів. Княгиню звільнила Лютнева революція[2]. Після звільнення працювала в Гатчинському музеї, але була відрахована з посади за розтрату.

Під час громадянської війни пішла на службу до більшовиків і у 1919—1920 роках служила слідчою Київської губернської надзвичайної комісії (ГубЧК). В цей період вона змогла помститися тим, хто вів проти неї справу про шпигунство[2]. Відрізнялася жорстокістю під час допитів і страт заарештованих. Загинула восени 1920 року в п'яній перестрілці з іншими чекістами.

Фотографії

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Шаховская Евгения Михайловна. volandkovna.livejournal.com. Архів оригіналу за 3 березня 2020. Процитовано 17 березня 2022.
  2. а б Макеев С. Красные девицы, белые девицы [Архівовано 17 березня 2014 у Wayback Machine.] // Совершенно секретно: Газета. — Москва, 2008. — Вып. 224. — № 1. — С. 34—36(рос.)

Джерела

[ред. | ред. код]
  • М. Л. Дольников, М. Л. Дольникова. Икары российского неба. — Ногинск, 2005. — P. 251.

Посилання

[ред. | ред. код]